ВПЛИВ ЗАКОРДОННОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НА ОСОБЛИВОСТІ ДІТОРОДНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗВОРОТНИХ МІГРАНТІВ

Анотація

Мета статті — дослідити вплив тимчасового працевлаштування за кордоном на дітородну активність зворотних мігрантів із України. Новизна дослідження полягає у визначенні ефекту досвіду міжнародної міграції на репродуктивну поведінку зворотних мігрантів, з’ясуванні впливу наявності та кількості суродженців на дітонародження. Основні застосовані методи: порівняння, групування, стандартизація показників. Емпіричною базою слугували результати вибіркового дослідження, виконаного у рамках проєкту ТЕМПЕР, у ході якого було опитано 736 осіб з досвідом працевлаштування в Італії або Польщі та 509 респондентів, що жодного разу не працювали за межами України. Установлено, що у середовищі зворотних мігрантів одна особа має у середньому 1,09 дитини, натомість серед немігрантів відповідний показник становив 1,26. Для уникнення впливу розбіжностей статево-вікової структури двох категорій респондентів розраховано вікові коефіцієнти середньої кількості дітей в однієї особи, а також проведено процедуру їх стандартизації. Стандартизований показник середньої кількості дітей у однієї жінки репродуктивного віку з групи зворотних мігрантів становить 1,10, що лише на 0,01 менше за значення фактичного індикатора. Жінки аналогічного віку, які жодного разу не працювали за кордоном, мали у середньому 1,41 дитини. Якби жінки дітородного віку із міграційним досвідом мали у середньому стільки ж дітей, скільки жінки неміграційної групи, загальна кількість дітей у цієї категорії осіб була б на 25 % більшою за фактичну. Виявлено наявність сумарного впливу освітніх рівнів обох батьків на середню кількість дітей: зворотні мігранти з вищою ос вітою, які мають шлюбного партнера з відповідним освітнім рівнем, мають у середньому 1,21 дитини; у шлюбних парах, де один з партнерів має вищу освіту, а інший — середню, відповідний показник становив 1,3; у випадку, коли обидва партнери мають дипломи середнього рівня освіти, аналізований показник становить 1,62 (для немігрантів розраховані коефіцієнти складають 1,28; 1,57 та 1,76 відповідно).

Література:

1. Bagavos C. On the multifaceted impact of migration on the fertility of receiving countries: Methodological insights and contemporary evidence for Europe, the United States, and Australia. Demographic research. 2019. Vol. 41. Р. 1—36. URL: https://www.demographicresearch.org/volumes/vol41/1/41-1.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20 fertility%22 (дата звернення: 04.05.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2019.41.1
2. Sobotka T. Overview Chapter 7: The rising importance of migrants for childbearing in Europe. Demographic research. 2008. Vol. 19. Р. 225—248. URL: https://www.demographicresearch.org/volumes/vol19/9/19-9.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20 fertility%22 (дата звернення: 10.05.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2008.19.9
3. Robards J., Berrington A. The fertility of recent migrants to England and Wales. Demographic Research. 2016. Vol. 34. Р. 1037—1052. URL: https://www.demographic-research. org/volumes/vol34/36/34-36.pdf#search=%22the%20fertility%20of%20recent%20 migrants%20to%20england%20and%20wales%22 (дата звернення: 01.05.2020).
4. Mussino E., Strozza S. The fertility of immigrants aft er arrival: the Italian case. Demographic research. 2012. Vol. 26. Р. 99—130. URL: https://www.demographic-research.org/ volumes/vol26/4/26-4.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20fertility%22 (дата звернення: 04.04.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2012.26.4
5. Cliff ord D. Spousal separation, selectivity and contextual eff ects: Exploring the relationship between international labour migration and fertility in post-Soviet Tajikistan. Demographic research. 2009. Vol. 21. Р. 945—975. URL: https://www.demographic-research. org/volumes/vol21/32/21-32.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20 fertility%20of%20sending%20countries%22 (дата звернення: 04.05.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2009.21.32
6. Україн ське суспільство: міграційн ий вимір : нац. доповідь / Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН Україн и. Київ, 2018. 396 с.
7. Населення України за 2018 р. Демографічний щорічник / Державна служба статистики України. Київ, 2019. 187 с.
8. Методологічні положення зі статистичного аналізу природного руху населення. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/method/%D0%9F%D1%80 %D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D1%80%D1%83%D1%85_08-02-13.pdf (дата звернення: 14.05.2020).
9. Малиновська О.А. Еміграція vs Імміграція: напрями та механізми політики репатріації. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1 (35). С. 69—81. doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.069
10. Позняк О. В. Зворотня міграція до України: обсяг і характеристики поверненців. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1 (35). С. 82—96. https://doi.org/10.15407/ dse2019.01.082 doi: https://doi.org/10.15407/dse