CIVIC ENGAGEMENT AS A TOOL FOR THE (RE)INTEGRATION OF FORCED MIGRANTS FROM UKRAINE

Abstract

The article explores the civic engagement of forced migrants from Ukraine as an important factor in their integration into host societies and after potential return to their homeland. The relevance of the study is driven by the scale of current forced migration from Ukraine caused by the full-scale invasion, which has introduced new challenges for migrants, governmental bodies, and civil society. The purpose of the article is to investigate the involvement of Ukrainian forced migrants in civic activities abroad, to identify their sociodemographic characteristics and return intentions, and to outline the prospects for civil society organizations in the reintegration of returnees. The study is based on the analysis of empirical data collected through a sample survey of Ukrainian forced migrants. The survey was conducted online and covered 429 respondents residing in 31 countries. Methods of grouping, comparison, and statistical analysis were used to structure the data. The research findings show that over 60 % of respondents are engaged in some form of civic activity abroad, confirming the significant role of civic initiatives in the adaptation of displaced persons. It was found that factors such as age, presence of children, financial well-being, language proficiency in the host country, and likelihood of return to Ukraine do not significantly influence the level of civic engagement, indicating a high degree of internal motivation among participants. At the same time, differences in levels of civic engagement between Germany and Poland were observed, which may be attributed to the historical presence of the Ukrainian diaspora and local integration conditions. The article examines the role of civil society organizations in the reintegration of return migrants to Ukraine. In particular, it is shown that the experience of civic engagement abroad can serve as an important resource for the post-war recovery of the country. Civil society organizations have the potential to become key support institutions and mediators between migrants, governmental bodies, and society in both host countries and Ukraine. Future research may focus on developing strategies for the effective use of civic experience acquired abroad in the processes of Ukraine’s post-war reconstruction.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Tokar, M. Stages of development of civil society organizations in Ukraine. Uzhhorod National University Repository. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/35966/1/ ТокарМЮ_Б_4.pdf

[Токар, М. Етапізація розвитку громадських організацій в Україні. Репозитарій Ужгородського національного університету].

2. CEDOS (2021). Migration and civil society: Presentation of research and discussion https://cedos.org.ua/migracziya-i-gromadyanske-suspilstvo-prezentacziya-doslidzhenta-dyskusiya/

[CEDOS (2021). Міграція і громадянське суспільство. Презентація досліджень та дискусія].

3. Kliuchkovska, I., Piatkovska, O., Marusyk, Y., & Hoisan, V. (2020). Youth civic activism of Ukrainian migrants in the EU countries. Research results. MIOK. http://miok.lviv. ua/?p=18001

[Ключковська, І., П’ятковська, О., Марусик, Ю., Гойсан, В. (2020). Молодіжний громадський активізм українських мігрантів у країнах ЄС. Результати дослідження. Львів: МІОК].

4. Yednannia (2023). Civil society of Ukraine in wartime. Key research results https://home. ednannia.ua/analytics/data-catalog/69

[Єднання (2023). Громадянське суспільство України в умовах війни. Основні результати дослідження].

5. Piatkovska, O. (2022). Functional priorities of Ukrainian migrant organizations in Poland after the full-scale Russian aggression]. In: T. Astramovich-Leik, Ya. Turchyn, & O Horbach (Eds.). Multidimensionality of Ukrainian-Polish cooperation: genesis, particularities and prospects. Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-232-6-21

[П’ятковська, О. (2022). Функціональні пріоритети українських мігрантських організацій у Польщі після початку повномасштабної агресії Росії. У: Т. АстрамовичЛейк, Я. Турчин, О. Горбач (ред.). Багатовимірність українсько-польської співпраці: генезис, особливості та перспективи. Рига: Baltija Publishing].

6. Böttger, K., & Lada, A. (2016). Civic activity of Ukrainians in Poland and Germany. Institute of Public Affairs. https://www.isp.org.pl/uploads/drive/oldfiles/A/Engagement UAfinalpop3.pdf?utm_source

[Бьотгер, К., Лада, А. (2016). Громадська активність українців в Польщі та Німеччині. Інститут громадських справ].

7. CEDOS (2017). Ukrainians abroad and the Ukrainian government: How to work together for Ukraine? https://cedos.org.ua/researches/ukraintsi-za-kordonom-ta-ukrainska-vladaiak-razom-pratsiuvaty-dlia-ukrainy/

[CEDOS (2017). Українці за кордоном та українська влада: як разом працювати для України?].

8. CEDOS (2020). Migration and civil society. Presentation of research and discussion (summary of the forum “Social Dimensions of Migration”). https://cedos.org.ua/ migracziya-i-gromadyanske-suspilstvo-prezentacziya-doslidzhen-ta-dyskusiya/

[CEDOS (2020). Міграція і громадянське суспільство. Презентація досліджень та дискусія (конспект форуму «Соціальні виміри міграції»)].

9. ALDA — European Association for Local Democracy (2023). Ukrainian diaspora and temporarily displaced persons abroad after the full-scale invasion. https://www.aldaeurope.eu/wp-content/uploads/2023/03/Research-eng.pdf

10. Kliuchkovska, I., Piatkovska, O., Dolinska, O., & Hnatiuk, V. (2024). Best practices of cooperation between civil society organizations and local authorities for advocating the issues of Ukrainian war migrants: Analytical report. Lviv. https://miok.lviv.ua/wpcontent/uploads/2024/12/visegrad_ukr_2.pdf

[Ключковська, І., П’ятковська, О., Долінська, О., Гнатюк, В. (2024). Найкращі практики співпраці громадських організацій з місцевою владою для адвокації питань українських воєнних мігрантів: Аналіт. звіт. Львів].

11. Myslovskyi, I. (2024). How to get Ukrainian refugees back: Opinions of Ukrainians and three useful international cases. Institute of American Studies. https://inam.org.ua/pdf/ Institute_of_American_Studies_How_to_get_Ukrainians_back_in_Ukrainian.pdf

[Мисловський, І. (2024). Як повертати українських біженців: думка українців і три корисні міжнародні кейси. Інститут американістики].

12. Centre for Economic Strategy (2024). Ukrainian refugees: Future abroad and plans for return. Third wave of research. https://ces.org.ua/ukrainian_refugees_third_wave_research/

[Центр економічної стратегії (2024). Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення. Третя хвиля дослідження].

13. UN Women (2020). The COVID-19 pandemic has increased the care burden: How much? https://data.unwomen.org/features/covid-19-pandemic-has-increased-care-burdenhow-much-0

14. Spera, C., Ghertner, R., Nerino, A., & DiTommaso, A. (2013). Volunteering as a pathway to employment: Does volunteering increase odds of finding a job for the out of work? Corporation for National and Community Service, Office of Research and Evaluation. https://americorps.gov/sites/default/files/evidenceexchange/FR_VIA_Final_Report_ 112913_1.pdf

15. Purohit, P. (2024, December 4). How digital presence is bridging the gap between urban and rural NGOs. NGOFeed. https://ngofeed.com/blog/how-digital-presence-is-bridgingthe-gap-between-urban-and-rural-ngos/

16. Sherraden, M., & Pritzker, S. (2006). Civic engagement among low-income and lowwealth families: In their words. Family Relations, 55 (2), 152—162. https://doi.org/10.1111/ j.1741-3729.2006.00366.x

17. Ustinova, N. (2012). Socio-psychological aspect of women’s participation in women’s civil society organizations. Conference proceedings “Socio-psychological problems of the integrity of Ukrainian society” (Institute for Social and Political Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine). https://www.ispp.org.ua/backup_ispp/ podiy_42.htm

[Устінова, Н. (2012). Соціально-психологічний аспект участі жінок у жіночих громадських організаціях. Тези доповідей конференції «Соціально-психологічні проблеми цілісності українського суспільства». Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України].

18. World Bank Group (2022). Social cohesion and forced displacement: A synthesis of new research. Washington, D.C.: World Bank Group. http://documents.worldbank.org/curated/en/099715001032324376/ P17449409f62510590ae110952bfa1e0bed

19. Joint Data Center (JDC). Social cohesion and forced displacement: A synthesis of new research. https://www.jointdatacenter.org/literature_review/social-cohesion-and-forceddisplacement-a-synthesis-of-new-research/

20. Isaakyan, I., & Triandafyllidou, A. (2016). Sending so much more than money: Exploring social remittances and transnational mobility. Ethnic and Racial Studies, 40 (15), 2787— 2805. https://doi.org/10.1080/01419870.2016.1259491

21. Instant Input (2023). Types of civic engagement. https://www.instantinput.com/blog/ types-of-civic-engagement

22. What Does It Mean to Be an American? (WDMA) (2023). Categories of civic engagement. https://www.whatdoesitmeantobeanamerican.com/students-cat-of-civic-engagement

23. Cassarino, J.-P. (2004). Theorising return migration: A conceptual and policy framework. European University Institute, Robert Schuman Centre for Advanced Studies, Medite rranean Programme.

24. Batistella, C. (2018). Return migration: A conceptual and policy framework. Center for Migration Studies. https://cmsny.org/publications/2018smsc-smc-return-migration/#_ftn7

25. International Organization for Migration (IOM). Reintegration after return. EMM 2.0 Handbook. https://emm.iom.int/handbooks/return-and-reintegration-migrants/reintegrationafter-return

26. Important information and individual advice for people affected by the war in Ukraine. UFU Platform. https://www.ufuplatform.com/uk [Важлива інформація та індивідуальні поради для людей, які постраждали від війни в Україні. UFU Platform].