ЗАЛУЧЕНІСТЬ ДО ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ (РЕ)ІНТЕГРАЦІЇ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ З УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена аналізу громадської активності вимушених мігрантів з України як важливого чинника їхньої інтеграції у країни-реципієнти та після потенційного повернення на Батьківщину. Актуальність дослідження зумовлена масштабами сучасної вимушеної міграції українців унаслідок повномасштабного вторгнення, що спричинило нові виклики для мігрантів, державних органів та громадянського суспільства. Метою статті є дослідження залученості до громадської діяльності за кордоном вимушених мігрантів з України, виявлення їх соціально-демографічних особливостей та намірів на повернення, окреслення перспектив діяльності громадських організацій у реінтеграції зворотних мігрантів. Методологія дослідження передбачає аналіз емпіричних даних, зібраних шляхом вибіркового опитування українських вимушених мігрантів. Анкетування проводилося в онлайн-форматі та охопило 429 респондентів, які перебували у 31 країні світу. Для структурування даних використано методи групування, порівняння та статистичного аналізу.

Результати дослідження свідчать, що понад 60 % опитаних мігрантів залучені до громадської діяльності за кордоном у тій чи іншій формі, що підтверджує високу значущість громадських ініціатив для адаптації вимушених переселенців. Виявлено, що на рівень активності не впливають вік, наявність дітей, фінансовий добробут, рівень володіння мовою країни перебування та ймовірність повернення в Україну, — це свідчить про високу внутрішню мотивацію учасників. Водночас простежуються відмінності між рівнем громадянської активності в Німеччині та Польщі, що може бути зумовлено як історичною присутністю української діаспори, так і локальними умовами інтеграції.

У статті розглянуто роль громадських організацій у процесі реінтеграції міг рантів після повернення до України. Доведено, що досвід громадської діяльності за кордоном може стати важливим ресурсом для післявоєнного відновлення країни. Громадські організації мають потенціал стати ключовими інституціями підтримки та посередниками між мігрантами, державними органами та суспільством як у країнах-реципієнтах, так і в Україні. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку стратегій ефективного використання досвіду громадської діяльності, набутого за кордоном, у процесах повоєнного відновлення України.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Tokar, M. Stages of development of civil society organizations in Ukraine. Uzhhorod National University Repository. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/35966/1/ ТокарМЮ_Б_4.pdf

[Токар, М. Етапізація розвитку громадських організацій в Україні. Репозитарій Ужгородського національного університету].

2. CEDOS (2021). Migration and civil society: Presentation of research and discussion https://cedos.org.ua/migracziya-i-gromadyanske-suspilstvo-prezentacziya-doslidzhenta-dyskusiya/

[CEDOS (2021). Міграція і громадянське суспільство. Презентація досліджень та дискусія].

3. Kliuchkovska, I., Piatkovska, O., Marusyk, Y., & Hoisan, V. (2020). Youth civic activism of Ukrainian migrants in the EU countries. Research results. MIOK. http://miok.lviv. ua/?p=18001

[Ключковська, І., П’ятковська, О., Марусик, Ю., Гойсан, В. (2020). Молодіжний громадський активізм українських мігрантів у країнах ЄС. Результати дослідження. Львів: МІОК].

4. Yednannia (2023). Civil society of Ukraine in wartime. Key research results https://home. ednannia.ua/analytics/data-catalog/69

[Єднання (2023). Громадянське суспільство України в умовах війни. Основні результати дослідження].

5. Piatkovska, O. (2022). Functional priorities of Ukrainian migrant organizations in Poland after the full-scale Russian aggression]. In: T. Astramovich-Leik, Ya. Turchyn, & O Horbach (Eds.). Multidimensionality of Ukrainian-Polish cooperation: genesis, particularities and prospects. Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-232-6-21

[П’ятковська, О. (2022). Функціональні пріоритети українських мігрантських організацій у Польщі після початку повномасштабної агресії Росії. У: Т. АстрамовичЛейк, Я. Турчин, О. Горбач (ред.). Багатовимірність українсько-польської співпраці: генезис, особливості та перспективи. Рига: Baltija Publishing].

6. Böttger, K., & Lada, A. (2016). Civic activity of Ukrainians in Poland and Germany. Institute of Public Affairs. https://www.isp.org.pl/uploads/drive/oldfiles/A/Engagement UAfinalpop3.pdf?utm_source

[Бьотгер, К., Лада, А. (2016). Громадська активність українців в Польщі та Німеччині. Інститут громадських справ].

7. CEDOS (2017). Ukrainians abroad and the Ukrainian government: How to work together for Ukraine? https://cedos.org.ua/researches/ukraintsi-za-kordonom-ta-ukrainska-vladaiak-razom-pratsiuvaty-dlia-ukrainy/

[CEDOS (2017). Українці за кордоном та українська влада: як разом працювати для України?].

8. CEDOS (2020). Migration and civil society. Presentation of research and discussion (summary of the forum “Social Dimensions of Migration”). https://cedos.org.ua/ migracziya-i-gromadyanske-suspilstvo-prezentacziya-doslidzhen-ta-dyskusiya/

[CEDOS (2020). Міграція і громадянське суспільство. Презентація досліджень та дискусія (конспект форуму «Соціальні виміри міграції»)].

9. ALDA — European Association for Local Democracy (2023). Ukrainian diaspora and temporarily displaced persons abroad after the full-scale invasion. https://www.aldaeurope.eu/wp-content/uploads/2023/03/Research-eng.pdf

10. Kliuchkovska, I., Piatkovska, O., Dolinska, O., & Hnatiuk, V. (2024). Best practices of cooperation between civil society organizations and local authorities for advocating the issues of Ukrainian war migrants: Analytical report. Lviv. https://miok.lviv.ua/wpcontent/uploads/2024/12/visegrad_ukr_2.pdf

[Ключковська, І., П’ятковська, О., Долінська, О., Гнатюк, В. (2024). Найкращі практики співпраці громадських організацій з місцевою владою для адвокації питань українських воєнних мігрантів: Аналіт. звіт. Львів].

11. Myslovskyi, I. (2024). How to get Ukrainian refugees back: Opinions of Ukrainians and three useful international cases. Institute of American Studies. https://inam.org.ua/pdf/ Institute_of_American_Studies_How_to_get_Ukrainians_back_in_Ukrainian.pdf

[Мисловський, І. (2024). Як повертати українських біженців: думка українців і три корисні міжнародні кейси. Інститут американістики].

12. Centre for Economic Strategy (2024). Ukrainian refugees: Future abroad and plans for return. Third wave of research. https://ces.org.ua/ukrainian_refugees_third_wave_research/

[Центр економічної стратегії (2024). Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення. Третя хвиля дослідження].

13. UN Women (2020). The COVID-19 pandemic has increased the care burden: How much? https://data.unwomen.org/features/covid-19-pandemic-has-increased-care-burdenhow-much-0

14. Spera, C., Ghertner, R., Nerino, A., & DiTommaso, A. (2013). Volunteering as a pathway to employment: Does volunteering increase odds of finding a job for the out of work? Corporation for National and Community Service, Office of Research and Evaluation. https://americorps.gov/sites/default/files/evidenceexchange/FR_VIA_Final_Report_ 112913_1.pdf

15. Purohit, P. (2024, December 4). How digital presence is bridging the gap between urban and rural NGOs. NGOFeed. https://ngofeed.com/blog/how-digital-presence-is-bridgingthe-gap-between-urban-and-rural-ngos/

16. Sherraden, M., & Pritzker, S. (2006). Civic engagement among low-income and lowwealth families: In their words. Family Relations, 55 (2), 152—162. https://doi.org/10.1111/ j.1741-3729.2006.00366.x

17. Ustinova, N. (2012). Socio-psychological aspect of women’s participation in women’s civil society organizations. Conference proceedings “Socio-psychological problems of the integrity of Ukrainian society” (Institute for Social and Political Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine). https://www.ispp.org.ua/backup_ispp/ podiy_42.htm

[Устінова, Н. (2012). Соціально-психологічний аспект участі жінок у жіночих громадських організаціях. Тези доповідей конференції «Соціально-психологічні проблеми цілісності українського суспільства». Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України].

18. World Bank Group (2022). Social cohesion and forced displacement: A synthesis of new research. Washington, D.C.: World Bank Group. http://documents.worldbank.org/curated/en/099715001032324376/ P17449409f62510590ae110952bfa1e0bed

19. Joint Data Center (JDC). Social cohesion and forced displacement: A synthesis of new research. https://www.jointdatacenter.org/literature_review/social-cohesion-and-forceddisplacement-a-synthesis-of-new-research/

20. Isaakyan, I., & Triandafyllidou, A. (2016). Sending so much more than money: Exploring social remittances and transnational mobility. Ethnic and Racial Studies, 40 (15), 2787— 2805. https://doi.org/10.1080/01419870.2016.1259491

21. Instant Input (2023). Types of civic engagement. https://www.instantinput.com/blog/ types-of-civic-engagement

22. What Does It Mean to Be an American? (WDMA) (2023). Categories of civic engagement. https://www.whatdoesitmeantobeanamerican.com/students-cat-of-civic-engagement

23. Cassarino, J.-P. (2004). Theorising return migration: A conceptual and policy framework. European University Institute, Robert Schuman Centre for Advanced Studies, Medite rranean Programme.

24. Batistella, C. (2018). Return migration: A conceptual and policy framework. Center for Migration Studies. https://cmsny.org/publications/2018smsc-smc-return-migration/#_ftn7

25. International Organization for Migration (IOM). Reintegration after return. EMM 2.0 Handbook. https://emm.iom.int/handbooks/return-and-reintegration-migrants/reintegrationafter-return

26. Important information and individual advice for people affected by the war in Ukraine. UFU Platform. https://www.ufuplatform.com/uk [Важлива інформація та індивідуальні поради для людей, які постраждали від війни в Україні. UFU Platform].