БАГАТОПЛІДНА НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ: ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВИМІР

Анотація

Феномен багатоплідності насамперед привертає увагу медиків, які здебільшого зосереджені на вивченні його фізіологічних аспектів і наслідків. Утім, важливо знати демографічні характеристики цього явища, щоб зрозуміти тенденції розвитку і закономірності. Дослідження особливостей біографії близнюків надає унікальну можливість з’я сувати причини і ефекти поведінки людини, можливості адаптації, розвитку, виявити роль генетичних факторів, середовища, життєвих подій тощо. У багатьох розвинених країнах ведуться національні реєстри близнюків. На жаль, в Україні немає у широкому доступі повної статистичної інформації щодо чисельності близнюків, віку матері при їх народженні, черговості їх народження, статевовікової структури проживаючих у нашій країні двійнят та трійнят, тому систематичний аналіз народжуваності близнюків не здійснюється. Метою представленої роботи є вивчення демографічних характеристик феномену багатоплідності. Дослідження проведено за допомогою методів порівняння, аналізу, узагальнення, графічного методу. В основі роботи — статистичні матеріали демографічних щорічників Чехії та Польщі, де опубліковано доволі детальні дані щодо народження близнюків, та дані Державної служби статистики України щодо кількості пологів з двійнятами, трійнятами і більшим числом близнюків у розрізі поселень різного типу. Подібні дослідження в нашій країні не проводились упродовж останніх 50-ти років. В Україні частота багатоплідних пологів і народження близнюків у новому тисячолітті підвищувалась і в 2019 р. на 1000 пологів припадало 13,6 багатоплідних пологів, або 27,1 новонароджених близнюків на 1000 народжених. Тенденції зміни частоти багатоплідних пологів у різних країнах можуть суттєво різнитись, зокрема, в останнє десятиліття у Польщі цей показник дещо стабілізувався, а в Чехії — доволі стрімко знижувався. На прикладі цих країн показано, що активізація дітородної активності народжуваності не обов’язково супроводжується збільшенням частоти багатоплідності, а найбільша частота не завжди притаманна жінкам у віці 35—39 років. В Україні знижується частка багатоплідних пологів серед усіх пологів живими плодами із застосуванням репродуктивних технологій. З метою досліджень феномену народження близнюків в Україні було б доцільно у статистичних спостереженнях запровадити форми розподілу багатоплідних пологів за віком матері, черговістю народження, виділяти випадки народження близнюків із використанням репродуктивних технологій.

Література:

1. Harden К., Lynch S., Turkheimer E., Emery T. A. Behavior Genetic Investigation of Adolescent Motherhood and Off spring Mental Health Problems. Journal of Abnormal Psychology. 2007. Vol. 116 (4). Р. 667—683 (рр. 667—669). https://doi.org/10.1037/0021-843X.116.4.667
2. Grogger J., Bronars S. The socioeconomic consequences of teenage childbearing: fi ndings from a natural experiment. Family Planning Perspectives. 1993. Vol. 25 (4). Р. 156—161, 174. https://doi.org/10.2307/2135923
3. Про затвердження Порядку надання медичної допомоги жінкам з багатоплідною вагітністю. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2015 № 205. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0501-15 (дата звернення: 05.03.2020).
4. Ткаченко А. В. Багатоплідна вагітність у сучасному акушерстві (огляд літератури). Семейная медицина. 2018. № 1 (75). С. 116—120. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1.2018.136318
5. Heino A., Gissler M., Hindori-Mohangoo A. D., Blondel B., Klungsøyr K.,Verdenik I., et al. Variations in Multiple Birth Rates and Impact on Perinatal Outcomes in Europe (2016). PLoSONE 11 (3): e0149252. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0149252
6. Перенесення одного ембріона у програмі ЕКЗ. URL: https://isida.ua/uk/article/perenosodnogo- embriona-v-programme-eko/ (дата звернення: 05.08.2020).
7. Boomsma D. Twin registers in Europe: An overview. Twin Research. 1998. N 1 (1). Р. 34—51. https://doi.org/10.1375/twin.1.1.34
8. Hur Y. M, Craig J. M. Twin registries worldwide: an important resource for scientifi c research. Twin Res Hum Genet. 2013. Vol. 16 (1). Р. 1—12. https://doi.org/10.1017/thg.2012.147
9. The Swedish Twin Registry. URL: https://ki.se/sites/default/fi les/migrate/2018/08/21/strpresentation_ 2018_0.pdf (дата звернення: 15.07.2020).
10. Publications based on the Swedish Twin Registry. List of publications. URL: https://ki.se/ en/media/84204/download (дата звернення: 14.08.2020).
11. Chereji E., Gatz M., Pedersen N. L., Prescott C. A. Reexamining the association between fertility and longevity: testing the disposable soma theory in a modern human sample of twins. The Journals of Gerontology. 2013. Vol. 68 (5). Р. 499—509. https://doi.org/10.1093/gerona/gls218
12. Піскунов В. П. Багатоплідні роди на Україні. Демографічні дослідження. Вип. 1. Київ: Наук. думка, 1970. С. 136—146.
13. Егорова М. С., Пьянкова С. Д. Динамика близнецовой рождаемости в России (1959—2008). Психологические исследования: электрон. науч. журн. 2010. № 5 (13). URL: http://psystudy.ru (дата звернення: 11.03.2020).
14. Birth rate for twins in the United States from 1980 to 2018 (per 1,000 live births).URL: https://www.statista.com/statistics/276017/us-twin-birth-rate/ (дата звернення: 02.08.2020).
15. Demographic Yearbook of Poland (2009—2018). Statistics Poland. Warszawa. URL: https:// stat.gov.pl
16. CZSO, Demographic Yearbook of the Czech Republic (2009—2018). Czech Statistical Offi ce. Prague. URL: https:// www.czso.cz
17. Як часто народжуються близнюки? Диференціальна психологія. URL: http:// diferencepsyc.blogspot.com/2017/03/blog-post_14.html (дата звернення: 16.11.2020).
18. Pison G., Couvert N. The Frequency of Twin Births in France. The Triple Infl uence of Biology, Medicine and Family Behaviour. Population. 2004. Vol. 59 (6). P. 765—794. https://doi.org/10.2307/3654937
19. Інформаційно-статистичний довідник про допоміжні репродуктивні технології в Україні. ДЗ «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України». Київ, 2020. С. 24.
20. ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини». URL: https://eco-if.com.ua/prokliniku (дата звернення: 17.08.2020).