ГРАМОТНІСТЬ З ПИТАНЬ ЗДОРОВ’Я І ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Наталія Рингач Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України image/svg+xml

Ключові слова:

санітарна грамотність, грамотність з питань здоров’я, Цілі сталого розвитку, соціологічне дослідження

Анотація

Грамотність з питань здоров’я є однією з ключових його детермінант. Ефективність стратегій подовження життя і поліпшення здоров’я безпосередньо залежить від рівня такої грамотності як громадськості в цілому, так і уряду країни й фахівців, що опікуються громадським здоров’ям. Реа лізація однієї з найважливіших Цілей cталого розвитку (ЦСР) в Україні — Цілі 3 «Гарне здоров’я та добробут» неможлива без досягнення вищого рів ня медичної грамотності. Мета статті — на основі міжнародних підхо дів до оцінки грамотності з питань здоров’я визначити роль підвищення її рівня у реалізації завдань ЦСР в Україні; охарактеризувати за результа тами соціологічного дослідження рівень санітарної грамотності українських лікарів на прикладі фахівців з управління охороною здоров’я. Визна чено потенційний внесок підвищення рівня санітарної грамотності у реа лізацію пов’язаних зі здоров’ям завдань ЦСР в Україні. Уперше здійснено оцінку рівня санітарної грамотності лікарів — фахівців з управління охороною здоров’я. Використано метод контент-аналізу (для вивчення сучасних поглядів на роль санітарної грамотності у досягненні ЦСР та підходів з її оцінювання) та соціологічний метод (формалізоване інтерв’ю з подальшим обговоренням у групі). Доведено надзвичайно важливу роль грамот ності з питань здоров’я (Health Literacy) для реалізації ЦСР в Україні. Проілюстровано потенційний внесок підвищення рівня санітарної грамотнос ті населення України у реалізацію завдань, пов’язаних зі здоров’ям, із деталізацією за рядом ЦСР. Соціологічне дослідження виконано протягом 2018—2019 навчального року серед лікарів-фахівців з управління охороною здоров’я на базі Національної медичної академії післядипломної освіти іме ні П.Л. Шупика. Опитування здійснено за допомогою спеціального інстру мента оцінювання санітарної грамотності (The European Health Literacy Survey Questionnaire, HLS_EU_Q47). Проаналізовано оцінку суб’єктивного сприйняття респондентами труднощів у вирішенні проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Показано, що за досить доброї поінформованості загалом існують конкретні проблеми, насамперед щодо застосування власних знань і навичок. Найскладнішими виявились питання щодо активності зі сприяння здоров’ю (за місцем роботи і проживання, у громаді і країні, впливу на умови життя, які діють на здоров’я і благополуччя, політичні зміни), причому визнано труднощі за всіма позиціями: від пошуку інформації до практичної діяльності. Виявлено брак здатності респондентів критично мислити, труднощі у виборі власних суджень у разі наявності різних авторитетних думок з певного питання. Обґрунтовано роль лідера для сектора охорони здоров’я у міжсекторальній діяльності з підвищення рівня санітарної грамотності.

Література:

  1. Sorensen K., Brand H. Health literacy lost in translations? Introducing the European Health Literacy Glossary Health Promotion International. Health Promot. Int. 2014. Vol. 29, Iss. 4. Р. 634—644. https://doi.org/10.1093/heapro/dat013
  2. Nutbeam D. Health literacy as a public health goal: a challenge for contemporary health education and communication strategies into the 21st century. Health Promot. Int. 2000. Vol. 15, Iss. 3,1. P. 259—267. https://doi.org/10.1093/heapro/15.3.259
  3. Non-pharmaceutical public health measures for mitigating the risk and impact of epide mic and pandemic influenza. 2019. 91 p. URL: https://www.who.int/influenza/ publications/public_health_measures/publication/en/(дата звернення: 01.12.2019).
  4. Shanghai Declaration on promoting health in the 2030 Agenda for Sustainable De velopment (21.11.2016) URL: http://www.who.int/ healthpromotion/conferences/9gchp/ shanghai-declaration/en/(дата звернення: 01.12.2019).
  5. Zheng M., Jin H., Shi N., Duan C., Wang D., Yu X., Li X. There lationship between health literacy and quality of life: a systematic reviewand meta-analysis. Health Qual Life Outcomes. 2018. Vol. 16, Iss. 1. 201. https://doi.org/10.1186/s12955-018-1031-7
  6. Michou M., Panagiotakos D.B., Lionis Ch., Petelos E., Costarelli V. Health and nutrition literacy levels in Greek adults with chronic disease. WHO regional publications. European series. 2019. Vol. 5, Iss. 2—3. Р. 271—279 URL: https://www.researchgate.net/ publication/334761422_Health_Nutrition_Literacy_levels_in_Greek_adults_with_ Chronic_Disease (дата звернення: 01.12.2019).
  7. Масленникова Г.Я., Оганов Р.Г. Медицинская грамотность населения как основа сохранения здоровья, профилактики и контроля неинфекционных заболеваний. Профилактическая медицина. 2018. 21, № 5. С. 5—8. https://doi.org/10.17116/profmed 2018210515
  8. Eichler K., Wieser S.,Brügger, U. The costs of limited health literacy: a systematic review. Intern. Journal of Public Health. 2009. 54. Р. 313—324. https://doi.org/10.1007/s00038-009-0058-2
  9. World Health Statistics 2018: Monitoring health for the SDGs / WHO. Geneva, 2018. 100 р. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/272596/9789241565585- eng.pdf/ (дата звернення: 28.11 2019).
  10. World Health Statistics 2017: Monitoring health for the SDGs / WHO. Geneva, 2017. 116 р. URL: http://www.who.int/gho/publications/world_health_statistics/2017/en/ (дата звернення: 28.11.2019).
  11. Health in SDGs. Policy brief 4: Health literacy. 9th Global Conference on Health Promotion. (Shanghai, 2016) / WHO. 2016. 9 р. URL: https://www.who.int/healthpromotion/ conferences/9gchp/policy-brief4-health-literacy.pdf?ua=1 (дата звернення: 28.11.2019).
  12. Early years, family and education task group: report European review of social determi nants of health and the health divide in the WHO European Region / WHO. Copenhagen, 2013. 80 р. URL: http://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/earlyyears,-family-and-education-task-group-report (дата звернення: 28.11.2019).
  13. Healthy, prosperous lives for all: the European Health Equity Status Report (2019) / WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2019. 168 р. URL: http://www.euro.who.int/en/ publications/abstracts/health-equity-status-report-2019 (дата звернення: 02.02.2020).
  14. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; ПРООН. Київ, 2017. 176 с. URL: http://un.org.ua/ ua/publikatsii-ta-zvity/un-in-ukraine-publications/4203-2017-natsionalna-dopovidtsili-staloho-rozvytku-ukraina-iaka-vyznachaie-bazovi-pokaznyky-dlia-dosiahnenniatsilei-staloho-rozvytku-tssr (дата звернення: 28.11.2019).
  15. Рингач Н.О., Огай М.Ю., Гаврилова В.В. Статистична оцінка вподобань, критеріїв вибору та ступеня довіри населення до джерел інформації щодо здорового способу життя, профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. Статистика України. 2017. № 4. С. 70—78. https://doi.org/10.31767/su.2(77).2017.02.10
  16. Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 № 530-р. Урядовий кур’єр. — 2018. № 144.

Біографія автора

Наталія Рингач, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

д-р наук з держ. упр., голов. наук. співроб.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-29

Як цитувати

Рингач, Н. (2021). ГРАМОТНІСТЬ З ПИТАНЬ ЗДОРОВ’Я І ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ. Демографія та соціальна економіка, 46(4), 71–88. вилучено із https://ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/34

Номер

Розділ

Соціально-демографічні процеси