ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: ВІД ФРАГМЕНТОВАНИХ ДАНИХ ДО ОБҐРУНТОВАНИХ РІШЕНЬ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПІДХОДІВ

Автор(и)

  • Володимир Саріогло Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України https://orcid.org/0000-0003-4381-9633
  • Наталія Коржунова Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України

Ключові слова:

інформаційне забезпечення політики, управління даними, простір даних, інтероперабельність, євроінтеграція, адміністративні реєстри, офіційна статистика

Анотація

У статті розглянуто проблематику інформаційного забезпечення соціально-економічної політики України в контексті переходу відфрагментованих і несвоєчасних даних до цілісного інформаційного поля, здатного підтримувати розробку, реалізацію, моніторинг і оцінювання політики на основі доказів даних. Показано, що у 2014—2021 рр. прогалини у статистичній та адміністративній ін формації (відсутність переписів, обмежені можливості проведення міжнародних обстежень, нерозвиненість системи адміністративних реєстрів, відсутність повно цінної статистики щодо ВПО) призвели до погіршення якості та інституційної роз’єднаності даних. Після повномасштабного вторгнення РФ ситуація ускладнилась через призупинення або обмеження низки державних статистичних спостережень, що підвищило залежність від альтернативних, часто фрагментарних джерел з неоднаковою верифікованістю. Це зумовлює ризики недостатньо обґрунтованого визначення стратегічних цілей та індикаторів у державних програмах і стратегіях.

Метою статті є визначення особливостей нормативно-правового регулювання ЄС щодо основних аспектів збирання, оброблення, зберігання і використання даних та обґрунтування основних напрямів формування сучасного інформаційного забезпечення (інформаційного поля) соціально-економічної політики в Україні. Основними методами дослідження є загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, а також спеціальні методи порівняльного та інституційного аналізу. Новизна статті полягає в тому, що автори на основі дослідження та оцінки досвіду розвинених країн, насамперед країн ЄС, визначили основні риси нової парадигми формування інформаційного простору для розробки, реалізації, моніторингу та оцінки соціально-економічної політики. Встановлено основні виклики та пріоритети розвитку інформаційного простору для формування соціально-економічної політики та прийняття обґрунтованих управлінських рішень в Україні.

Теоретико-методологічна частина статті узагальнює сучасні підходи ЄС до формування «простору даних» для врядування, науки та економіки, з акцентом на інтероперабельність, повторне використання, конфіденційність і відповідальне застосування аналітики та алгоритмів (зокрема в умовах розвитку ШІ). Проаналізовано ключові регуляторні орієнтири ЄС (GDPR, Директива про відкриті дані, Data Governance Act, Data Act) та їх значення для структуризації ролей і відповідальностей учасників відносин у сфері даних. Обґрунтовано необхідність розроблення багаторівневої інтегрованої моделі інформаційного забезпечення врядування в Україні, включно з процедурами гармонізації даних, механізмами контролю якості та інституційними рішеннями на кшталт надійних посередників даних (trusted data intermediaries). Запропоновано бачення цілей і напрямів формування резильєнтного інформаційного поля як передумови підвищення якості управлінських рішень і євроінтеграційної сумісності.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. OECD Publishing (2025). National Statistical Offices as Emerging Trusted Intermediaries in data governance. OECD digital economy papers, 378. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/09/national-statistical-offices-as-emergingtrusted-intermediaries-in-data-governance_0c228247/3721ec38-en.pdf

2. OECD (2024). Public Governance Policy Papers. Digital G overnment Index. Results and Key Findings. https://www.oecd.org/en/publications/2023-oecd-digital-governmentindex_1a89ed5e-en.html

3. Blazquez, D., & Domenech, J. (2018). Big Data sources and methods for social and economic analyses. Technological Forecasting and Social Change, 130, 99—113. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2017.07.027

4. Giest, S. (2017). Big data for policymaking: fad or fasttrack? Policy Sci, 50, 367. https://doi.org/10.1007/s11077-017 9293-1

5. Valli Buttow, C. (2025). Data-Driven Policy Making and Its Impacts on Regulation: A Study of the OECD Vision in the Light of Data Critical Studies. European Journal of Risk Regulation, 16, 114—132. https://doi.org/10.1017/err.2024.73

6. Castelnovo, W. & Sorrentino, M. (2021). The Nodality Disconnect of Data-Driven Government. Administration & Society, 53 (9). https://doi.org/10.1177/0095399721998689

7. Lu, J., Liu, A., Song, Y., & Zhang, G. (2020) Data-driven decision support under concept drift in streamed big data. Complex intelligent systems, 6 (1), 157—163. https://doi.org/10.1007/s40747-019-00124-4

8. Dziamulych, M., Shmatkovska, T., & Borysiuk, O. (2021). Big data and their role in the digital economy formation. Galician economic journal, 70 (3), 16—21. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2021.03.016

[Дзямулич, М., Шматковська, Т., & Борисюк, О. (2021). Великі дані та їх роль у формуванні цифрової економіки. Галицький економічний вісник, 70 (3), 16—21].

9. Nikitenko, K., & Zhosan, H. (2020). Determining the role of Big Data in decision-making in the economy and finance. Economic space, 161, 63—66. https://doi.org/10.32782/2224-6282/161-11

[Нікітенко, К. C., & Жосан, Г. В. (2020). Визначення ролі великих даних у прийнятті рішень в економіці та фінансах. Економічний простір, 161, 63—66].

10. Horbachenko, S., Klievtsievych, N., & Dykyi, O. (2024). Using Big Data in the process of making management decision. Scientific view: economics and management, 4 (88). https://doi.org/10.32782/2521-666X/2024-88-16

[Горбаченко С., Клєвцєвич, Н., & Дикий, О. (2024). Використання Big Data в процесі прийняття управлінських рішень. Науковий погляд: економіка та управління, 4 (88)].

11. Sarioglo, V. (2011). The modernization of the information provision of the social policy resting on the basis of the micro-simulation model. Demography and social economy, 2 (16), 128—135. https://doi.org/10.15407/dse2011.02.128

[Саріогло, В. (2011). Модернізація інформаційного забезпечення соціальної політики на основі мікроімітаційного моделювання. Демографія та соціальна економіка, 2 (16), 128—135].

12. Sarioglo, V. (2016). “Big Data” as an Information Source and a Toolkit for Official Statistics: Capacities, Problems, Prospects. Statistics of Ukraine, 4 (75), 12—19. https://su-journal.com.ua/index.php/journal/article/view/157

[Саріогло, В. (2016). «Великі дані» як джерело інформації та інструментарій для офіційної статистики: потенціал, проблеми, перспективи. Статистика України, 4 (75), 12—19].

13. European Commission. (2020). A European strategy for data. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the regions. Brussels, 19.02.2020. COM (2020), 66 final. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52020DC0066

14. Ubaldi, B.-Ch., Van Ooijen, Ch., & Welby, B. (2019). A data-driven public sector: Enabling the strategic use of data for productive, inclusive and trustworthy governance. OECD Working Papers on Public Governance, 33. https://doi.org/10.1787/09ab162c-en

15. Commission of the European Communities (1996). Europe at the Forefront of the Global Information Society: Rolling Action Plan. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Brussels. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:51996DC0607

16. Commission of the European Communities (1994). Europe’s way to the information society: An Action Plan. Communication from the Commission to the Council and the European Parlament and to the Economic and Social Committee and the Communities of the Regions. Brussels. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:51994DC0347

17. European Commission (1999). eEurope. An information society for all. Communication on a Commission initiative for the special European Council of Lisbon. https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/eeurope-an-information-society-for-all.html

18. European Commission (2001). Commission Communication of 13 March 2001 on eEurope 2002: Impact and Priorities A communication to the Spring European Council in Stockholm, 23—24 March 2001. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52001DC0140.

19. European Commission (2002). eEurope 2005: An Information Society for all. An Action Plan to be presented in view of the Sevilla European Council, 21/22 June 2002. https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2002:0263:FIN:EN:PDF

20. European Union (2009). Ministerial Declaration on eGovernment, https://www.mt.ro/web14/documente/date-deschise/reglementari/Ministerial-declaration-on-egovernment_Malmo_2009.pdf

21. European Commission (2010). Communication from the Commission. EUROPE 2020 A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Brussels. https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:en:PD

22. Directive (EU) 2019/1024 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on open data and the re-use of public sector information (June 26, 2019). Official Journal of the European Union, L 172, 56—83.

23. Regulation (EU) 2022/868 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2022 on European data governance and amending Regulation (EU) 2018/1724 (Data Governance Act) (03.06.2022). Official Journal of the European Union, L 152/1.

24. Regulation (EU) 2023/2854 of the European Parliament and of the Council of 13 December 2023 on harmonised rules on fair access to and use of data and amending Regulation (EU) 2017/2394 and Directive (EU) 2020/1828 (Data Act). (22.12.2023). Official Journal of the European Union, L.

25. Kabanov, O. & Oleksiyuk, T. (2023). Compliance of Ukrainian legislation with certain provisions of legal regulation of the sphere of open data in the European Union. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. https://eef.org.ua/wp-content/uploads/2023/07/Vidpovidnist-zakonodavstva-Ukrayiny-okremym-polozhennyam-pravovogoregulyuvannya-sfery-vidkrytyh-danyh-u-YEvropejskomu-Soyuzi.pdf

[Кабанов, О., & Олексіюк, Т. (2023). Відповідність законодавства України окремим положенням правового регулювання сфери відкритих даних у Європейському Союзі. Міністерство цифрової трансформації України].

26. Martin, K., Borah, A. & Palmatier, R. W. (2017). Data Privacy: Effects on Customer and Firm Performance. Journal of Marketing, 81 (1), 36—58. https://doi.org/10.1509/jm.15.0497

Біографії авторів

Володимир Саріогло, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України

д-р екон. наук, проф., член-кор. НАН України

Наталія Коржунова, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України

канд. екон. наук, старш. наук. спіроб

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-24

Як цитувати

Саріогло, В., & Коржунова, Н. (2026). ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: ВІД ФРАГМЕНТОВАНИХ ДАНИХ ДО ОБҐРУНТОВАНИХ РІШЕНЬ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПІДХОДІВ. Демографія та соціальна економіка, 63(1), 61–79. вилучено із https://ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/280

Номер

Розділ

Кількісні методи в соціально-демографічних дослідженнях
Дата отримання 2026-01-26
Дата затвердження 2026-02-10
Дата публікації 2026-03-24