ПРИРОДНО-РЕСУРСНІ ДОМІНАНТИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР СТРУКТУРНИХ ЗМІН

Анотація

Забезпечення резильєнтності якості життя населення України в умовах повномасштабної військової агресії РФ набуває критичного значення, оскільки руйнування об’єктів критичної інфраструктури, релокація підприємств та масове внутрішнє переміщення населення спричинили безпрецедентні структурні зміни у територіальному розподілі антропогенного навантаження на довкілля. Ідентифікація природно-ресурсних домінант, що визначають екологічну складову резильєнтності, стає необхідною передумовою науково обґрунтованого планування повоєнної відбудови. Метою дослідження є розробка методологічних засад та методичного інструментарію оцінки екологічної конфліктності регіонів України як ключової характеристики резильєнтності якості життя населення, а також ідентифікація природно-ресурсних домінант, що визначають характер структурних екологічних змін. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні концептуального підходу до розуміння екологічної конфліктності як динамічної характеристики просторових утворень та розробці методики розрахунку інтегрального індексу на основі системи п’яти нормалізованих показників, що характеризують природно-ресурсні домінанти антропогенного навантаження. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: системний підхід, абстрактно-логічний аналіз, нормалізацію показників та метод рівних інтервалів для групування регіонів. Аналіз регіонального виміру структурних змін засвідчив радикальну трансформацію територіальної конфігурації антропогенного навантаження, що проявляється у географічному зміщенні осередків екологічної конфліктності зі сходу та півдня до центральних регіонів. Ідентифіковано чотири ключові домінанти структурних екологічних змін: трансформаційний вплив війни, просторово-поляризоване промислове навантаження, інтенсивна аграрна експлуатація земель та інституційна неефективність, зокрема у сфері поводження з відходами. Виявлено ключові закономірності територіального перерозподілу антропогенного навантаження та визначено напрями подальших досліджень екологічної резильєнтності якості життя населення в контексті повоєнної відбудови.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Libanova, E. M. (Ed.). (2024). Institutional instruments of effective nature management. Kyiv: Institute of Demography and Life Quality Problems of the National Academy of Sciences of Ukraine, 186 p. https://www.demography.org.ua/wp-content/uploads/2025/06/%D0%9D%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE_ 1230_2024.pdf

[Лібанова, Е. М. (Ред.). (2024). Інституційні інструменти ефективного природокористування. Інститут демографії та проблем якості життя НАН України. 186 с.].

2. Libanova, E. M. (Ed.). (2023). Directions of post-war environmental restoration and ensuring ecosystem resilience. Kyiv: Institute of Demography and Life Quality Problems of the National Academy of Sciences of Ukraine, 249 p. https://www.demography.org.ua/wpcontent/uploads/2025/06/%D0%9D%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE_ 1230_2023.pdf

[Лібанова, Е. М. (Ред.). (2023). Напрями повоєнного відновлення довкілля та забезпечення резилієнтності екосистем. Інститут демографії та проблем якості життя НАН України. 249 с.].

3. Leal Filho, W., Fedoruk, M., Paulino Pires Eustachio, J. H., Kovaleva, M., Lisovska, T., & Schmitz Roux, G. L.et al. (2024). War in Ukraine: An overview of environmental impacts and consequences for human health. Frontiers in Sustainable Resource Management, 3, 1423444. https://doi.org/10.3389/fsrma.2024.1423444

4. Shumilova, O., Tockner, K., Sukhodolov, A., Khilchevskyi, V., De Meester, L., & Ste pa nenko, S. et al. (2023). Impact of the Russia-Ukraine armed conflict on water resources and water infrastructure. Nature Sustainability, 6 (5), 578—586. https://doi.org/10.1038/s41893-023-01068-x

5. Conflict and Environment Observatory (CEOBS), & Zoï Environment Network. (2023). The environmental consequences of the war against Ukraine: Preliminary 12-month asses sment, February 2022 — February 2023. https://ceobs.org/the-environmental-consequences-of-thewar-against-ukraine-preliminary-12-month-assessment-summary-and-recommendations/

6. OECD (2020). Development co-operation report 2020: Learning from crises, building re silience. https://doi.org/10.1787/f6d42aa5-en

7. Flamm, P., & Kroll, S. (2024). Environmental (in)security, peacebuilding and green economic recovery in the context of Russia’s war against Ukraine. Environment and Security, 3 (1), 1—18. https://doi.org/10.1177/27538796241231332

8. Holling, C. S. (1973). Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics, 4, 1—23. https://doi.org/10.1146/annurev.es.04.110173.000245

9. Walker, B., & Salt, D. (2006). Resilience thinking: Sustaining ecosystems and people in a changing world. Island Press. https://faculty.washington.edu/stevehar/Resilience%20thinking.pdf

10. Pyrozhkov, S. I., Bozhok, Ye. V., & Khamitov, N. V. (2021). National resilience of the country: Strategy and tactics of anticipating hybrid threats. Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 8, 74—82. https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074

[Пирожков, С. І., Божок, Є. В., & Хамітов, Н. В. (2021). Національна стійкість (резилієнтність) країни: стратегія і тактика випередження гібридних загроз. Вісник Національної академії наук України, 8, 74—82].

11. Ivaniuta, S. P., & Yakushenko, L. M. (2024). Priorities for ensuring environmental security of Ukraine in conditions of Russian military aggression: Analytical report. Kyiv: National Institute for Strategic Studies. https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2024.11

[Іванюта, С. П., & Якушенко, Л. М. (2024). Пріоритети забезпечення екологічної безпеки України в умовах російської воєнної агресії: аналітична доповідь. Київ: НІСД].

12. Yakovchuk, O., Shakhman, I., Briukhanov, A., Tolkach, O., Kholodna, O., & Bortniak, L. et al. (2022). Trends in the environmental conditions, climate change and human health in the southern region of Ukraine. Sustainability, 14 (9), 5664. https://doi.org/10.3390/su14095664

13. Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. (2024). Environmental passports for 2023. https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyjmonitoryng/ekologichni-pasporty/

[Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (2024). Екологічні паспорти за 2023 рік].

14. Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine (2024). Regional reports on the state of the environment in Ukraine. https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/regionalni-dopovidi-pro-stan-navkolyshnogoseredovyshha-v-ukrayini/

[Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (2024). Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні].

15. State Statistics Service of Ukraine, & Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. (2012). Methodology for measuring regional human development. Kyiv, 50 p. https://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/menu/menu_/1_soc_zah.htm

[Державна служба статистики України, & Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України (2012). Методика вимірювання регіонального людського розвитку].

16. Khvesyk, M., Bystryakov, I., Levkovska, L., & Mandzyk, V. (2024). Institutional support of ecological sustainability. Demography and Social Economy, 3 (57), 141—158. https://doi.org/10.15407/dse2024.03.141

[Хвесик, М., Бистряков, І., Левковська, Л., & Мандзик, В. (2024). Інституційна підтримка екологічної стійкості. Демографія та соціальна економіка, 3 (57), 141—158].