РЕПРОДУКТИВНІ ВТРАТИ ЧЕРЕЗ АБОРТИ У ПЕРШІ РОКИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Анотація

Тема абортів в Україні, попри зниження їх кількості, залишається однією з найактуальніших. Стрімке падіння народжуваності під час повномасштабного вторгнення посилило увагу до неї, активізувало питання зменшення репродуктивних втрат, одним з чинників яких є саме аборти. Метою дослідження стало з’ясування репродуктивних втрат через аборти у перші роки повномасштабної агресії РФ проти України та визначення можливих шляхів їх запобігання. Завдяки статистичній інформації Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з’явилась можливість проаналізувати зміни структурних характеристик абортів за їх видами та різними віковими групами жінок. Таке дослідження вперше здійснюється для періоду повномасштабної війни. Були використані методи: бібліосемантичний, порівняльного аналізу, синтезу, узагальнення, графічний. На наше переконання, усі аборти, незалежно від того, пов’язані вони з репродуктивною поведінкою чи репродуктивним здоров’ям, доцільно розглядати як репродуктивні втрати. В Україні збільшується частка абортів унаслідок погіршення репродуктивного здоров’я жінок. Особливо чітко це проявилось у роки повномасштабного вторгнення. У 2023 р. з кожної 1000 усіх випадків вагітностей 57 закінчувалися перериванням через завмерлу вагітність. Постійно збільшується частка спонтанних абортів. Ці невтішні тенденції потребують спрямовування зусиль на розробку програм з покращення репродуктивного здоров’я жінок. Майже дві третини абортів відбувається у 20—34-річних жінок, але їх частка серед усіх переривань вагітності поступово зменшується, тоді як жінок середнього і старшого репродуктивного віку зростає. З точки зору зменшення репродуктивних втрат доцільно подолати розповсюджені у суспільстві стереотипи щодо «пізнього» для жінки віку народити дитину (ще одну дитину), підтримувати жінок у їх рішенні продовжити вагітність, під час якої вони дізнались про загибель чоловіка або його поранення, що може зумовити інвалідність; підвищити ефективність доабортного консультування тощо. Якщо неможливо уникнути аборту, важливим є відновлення жінки після переривання вагітності, що уможливить бажану вагітність у майбутньому та знижуватиме репродуктивні втрати.

REFERENCES/ЛІТЕРАТУРА

1. Zhilka, N., Shcherbinska, O., Hoida, N., & Holubchykov, M. (2024). The impact of national strategies on reproductive health preservation to improve the demographic situation in Ukraine. Reproductive Health of Women, 4, 8—15. https://doi.org/10.30841/ 2708-8731.4.2024.308990

[Жилка, Н., Щербінська, О., Гойда, Н., & Голубчиков, М. (2024). Вплив вітчизняних стратегій щодо збереження репродуктивного здоров’я на поліпшення демографічної ситуації в Україні. Репродуктивне здоров’я жінки, 4, 8—15].

2. Vovk, I. B., Tymchenko, O. I., Revenko, O. O., & Revenko, O. M. (2014). Abortion as a predictor of women’s reproductive health disorders. Health of Ukraine, 1, 44—47. https://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2014_Akusher_1/44-47.pdf

[Вовк, І. Б., Тимченко, О. І., Ревенько, О. О., & Ревенько, О. М. (2014). Аборт — предиктор порушень репродуктивного здоров’я жінки. Здоров’я України, 1, 44—47].

3. Zhilka, N., Irkina, T., & Steshenko, V. (2001). Reproductive health status in Ukraine (medical-demographic review). Kyiv: Ministry of Health of Ukraine, Institute of Economics of the NAS of Ukraine.

[Жилка, Н., Іркіна, Т., & Стешенко, В. (2001). Стан репродуктивного здоров’я в Україні (медико-демографічний огляд). Київ: МОЗ України, Ін-т економіки НАН України].

4. Zhilka, N. Ya., Slabkyi, H. O., & Shcherbinska, O. S. (2021). Women’s reproductive health in Ukraine: literature review. Ukrainian Medical Journal, 60 (4), 65—69. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.60.67-71

[Жилка, Н. Я., Слабкий, Г. О., & Щербінська, О. С. (2021). Стан репродуктивного здоров’я жінок в Україні. Огляд літератури. Український медичний часопис, 60 (4), 65—69].

5. Moiseenko, R. O., Zhilka, N. Ya., Hoida, N. H., Dudina, O. O., Holubchykov, M. V., & Oktysiuk, Zh. S. (2023). Reproductive health of Ukrainian women. Ukraine. Health of the Nation, 1, 51—59. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/09

[Моісеєнко, Р. О., Жилка, Н. Я., Гойда, Н. Г., Дудіна, О. О., Голубчиков, М. В., & Октисюк, Ж. С. (2023). Стан репродуктивного здоров’я жінок України. Україна. Здоров’я нації, 1, 51—59].

6. Zhilka, N. Ya., Myroniuk, I. S., & Slabkyi, H. O. (2018). Characteristics of some indicators of reproductive health of the female population of Ukraine. Wiadomości Lekarskie, 71 (9), 1803—1808. https://salo.li/db2206B

[Жилка, Н. Я., Миронюк, І. С., & Слабкий, Г. О. (2018). Характеристика деяких показників репродуктивного здоров’я жіночого населення України. Новини медицини, 71 (9), 1803—1808].

7. Levchuk, N. M., & Perelli-Harris, B. (2010). Abortions and fertility in Ukraine: The “competition” continues? Demography and Social Economy, 2 (14), 64—74. https://doi.org/10.15407/dse2010.02.064

[Левчук, Н. М., & Переллі-Харріс, Б. (2010). Аборти та народжуваність в Україні. «Конкуренція» продовжується? Демографія та соціальна економіка, 2 (14), 64—74].

8. Vovk, I. B., Kornatska, A. H., & Trokhymovych, O. V. (2017). Early reproductive losses: the role of infectious-inflammatory diseases. Medical Aspects of Women’s Health. https://mazg.com.ua/ua/archive/2017/1%28105%29/pages-11-17/ranni-reproduktivni-vtratirol-infekciyno-zapalnih-zahvoryuvan

[Вовк, І. Б., Корнацька, А. Г., Трохимович, О. В. (2017). Ранні репродуктивні втрати: роль інфекційно-запальних захворювань. Медичні аспекти здоров’я жінки].

9. Hoida, N. H., & Oktysiuk, Zh. S. (2023). Analysis of some indicators of reproductive health of the female population in Ukraine. Ukrainian Medical Journal, 5(151)-ІХ/Х:99-101. https://doi:org/10.32471/umj.1680-3051.151.234026

[Гойда, Н. Г., Октисюк, Ж. С. (2023). Аналіз деяких показників репродуктивного здоров’я жіночого населення в Україні. Український медичний часопис, 5(151)-ІХ/ Х:99-101].

10. Perepeliuk, T. D. (2023). Abortions: The psychological state of a woman and the impact on the next pregnancy. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, (3), 59—62. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.11

[Перепелюк, Т. Д. (2023). Аборти — психологічний стан жінки та вплив на наступну вагітність. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 59—62].

11. Harashchenko, T. M. (2011). Reproductive losses due to stillbirths in Ukraine: A de mographic aspect. Demography and Social Economy, 2 (16), 156—165. https://doi.org/10.15407/dse2011.02.156

[Гаращенко, Т. М. (2011). Репродуктивні втрати внаслідок мертвонароджень в Україні: демографічний аспект. Демографія та соціальна економіка, 2 (16), 156—165].

12. Ukraine. Multiple Indicator Cluster Household Survey, 2012. (2013). State Statistics Service of Ukraine. Kyiv: K.I.S. https://ucsr.kiev.ua/publications/Ukraine_MICS_Final_ Report_UKR(1)2.pdf

[Україна. Мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств, 2012 (2013). Державна служба статистики України. Київ: К.І.С.].

13. Dumcheva, A. (2024). Sexual and Reproductive Health and Rights Assessment in Ukraine: Desk Review. UNFPA. https://salo.li/c377aE2

[Думчева, А. (2024). Оцінка ситуації щодо сексуального та репродуктивного здо ро в’я і прав в Україні: аналітичне дослідження. Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні].

14. Marques-Pereira, B. (2023). Abortion in the European Union: Actors, Issues and Discourse. Foundation for European Progressive Studies & the Karl Renner Institute. https://feps-europe.eu/wp-content/uploads/2023/03/Abortion-in-the-European-Union.pdf

15. Monitoring and statistics (2025). Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine. https://phc.org.ua/monitoring-i-statistika

[Моніторинг і статистика (2025). Центр громадського здоров’я МОЗ України. https://phc.org.ua/monitoring-i-statistika].

16. Tokar, V. M., & Gbur, Z. V. (2023). Analysis of population migration indicators: internal and external. Problems of modern transformations. Series: law, public management and administration, 7. https://doi.org/10.54929/2786-5746-2023-7-02-11

[Токар, В. М., & Гбур, З. В. (2023). Аналіз показників міграції населення: внутрішня та зовнішня. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, 7].

17. Population of Ukraine. Birth rate in Ukraine in the context of socio-transformational processes (2008). Kyiv: ADEF-Ukraine.

[Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів. (2008). Київ: АДЕФ-Україна].

18. Shchetina, Yu., & Badyuk, O. (2024, November). Sexual violence during war: What is being documented and investigated by the Prosecutor General’s Office. Radio Svoboda. https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-seksualne-nasylstvo-pid-chasviyny/33190694.html

[Щетина, Ю., Бадюк, О. (2024, листопад). Сексуальне насильство під час війни: що фіксують та розслідують в Офісі генерального прокурора. Радіо Свобода].

19. Rechmedina, O. (2024). Wartime stress and women’s reproductive health: Results of clinical studies. Thematic Issue “Obstetrics. Gynecology. Reproductology”, 5 (61). https:// health-ua.com/akusherstvoginekologiya/zinoce-seksualne-zdorovia/79258-stresvojennogo-casu-ta-zinoce-reproduktivne-zdorovia-rezultati-klinicnix-doslidzen

[Речмедіна, О. (2024). Стрес воєнного часу та жіноче репродуктивне здоров’я: результати клінічних досліджень. Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія», № 5 (61)].

20. Zhabchenko, I., Korniets, N., Kovalenko, T., Tertychna-Telyuk, S., Lishchenko, I., & Bo ndarenko, O. (2023). War, stress, pregnancy: how to reconcile problematic issues? Reprod Health Woman, 1, 21—28. https://repro-health.com.ua/article/view/276245

[Жабченко, І., Корнієць, Н., Коваленко, Т., Тертична-Телюк, С., Ліщенко, І., & Бондаренко, О. (2023). Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання? Репродуктивне здоров’я жінки, 1, 21—28].

21. Berehuliak, S. O., Yakymchuk, Y. B., & Berehuliak, O. O. (2022). The impact of stress on pregnancy and childbirth in today’s conditions. Current Issues in Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 97—101. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13458

[Берегуляк, С. О., Якимчук, Ю. Б., Берегуляк, О. О. (2022). Вплив стресу на вагітність і пологи в умовах сьогодення. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, 2, 97—101].

22. Khrapko, Yu. D. Abortion on social grounds. Ukrainian Hotline for Women with Unplanned Pregnancy. https://helpline.com.ua/abort-za-soczialnimi-pokaznikami/#note-3

[Храпко, Ю. Д. Аборт за соціальними показниками. Українська Гаряча лінія допомоги жінкам з незапланованою вагітністю].

23. Adamchuk, V. S., Patskan, I. I., Drozd, I. V., Skoropad, H. B., Tiushko, M. I., & Moroz, Ye. Y., et al. (2002). Social and medical aspects of late abortions. Protection of Motherhood and Childhood. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series “Medicine”, 18, 197—199. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/48302

[Адамчук, В. С., Пацкань, І. І., Дрозд, І. В., Скоропад, Г. Б., Тюшко, М. І., Мороз, Є. Й. та ін. (2002). Соціальні і медичні аспекти пізніх абортів. Охорона материнства і дитинства. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина», 18, 197—199].

24. Annual Report. Direction «Pro-life» — «Life, I say yes» (2024). NGO “All Ukraine”. https://prolife.com.ua/wp-content/uploads/2024/12/Zvit-2024.pdf

[Річний звіт. Yапрямок «Pro-life» — «Життя, кажу так» (2024). Громадська організація «Вся Україна»].

25. Unplanned pregnancy helpline. https://helpline.com.ua/pro-nas/

[Лінія допомоги при незапланованій вагітності].

26. Nidelchuk, O. V. (2024). Chronic stress during war and reproductive health: experience of neurohormonal correction in clinical practice of an obstetrician-gynecologist. Medical Aspects of Women’s Health, 2 (154), 56—61. https://mazg.com.ua/uploads/issues/2024/2 (154)/mazg24_2_56-61.pdf

[Нідельчук, О. В. (2024). Хронічний стрес в умовах війни та репродуктивне здоров’я: досвід нейрогормональної корекції в клінічній практиці акушера-гінеколога. Медичні аспекти здоров’я жінки, 2 (154), 56—61].

27. Sexual and reproductive health. UNFPA https://salo.li/e1a7eB5

[Сексуальне і репродуктивне здоров’я. Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні].