УКРАЇНА ПОВОЄННОГО ПЕРІОДУ: ІННОВАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ

Автор(и)

  • Елла Лібанова Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
  • Ігор Бистряков Інститут демографії та проблем якості життя НАН України

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2025.02.032

Ключові слова:

просторовий розвиток, реконструкція, повоєнний період, господарські системи, соціальна орієнтація, територіальні утворення, євроінтеграція, комунікаційні коридори, просторова диференціація, стейкхолдери, компліментарність, якість життя

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку інноваційних під ходів що до просторового розвитку України, пов’язаних із обґрунтуванням цільових реконструктивних дій у по воєнний період. Метою статті є розробка базової інноваційної візії просторового розвитку України, спрямованої на створення ефективної моделі реконструктивної організації соціально-економічної діяльності. Новизною роботи є визначення концептуального підходу, який передбачає структурування просторових утворень для ефективного використання наявних територіальних ресурсів, з орієнтацією на подолання нестабільності функціонування господарських систем. Методи дослідження охоплюють сферу системного управління, притаманного європейським поглядам щодо регіонального розвитку, зокрема, це регіонально-економічний підхід; традиційний урбанізм; управління землекористуванням, ландшафтний підхід тощо.

У фокусі статті три ключові питання: перше розглядає фактори, що впливають на економічні тренди та структурування господарських систем; друге акцен тує увагу на оновленні трактувань економічних та соціальних категорій, які уможливлюють відслідковування просторових та інформаційних потоків, що впливають на загальний розвиток територіальних утворень; третє — інтерпретація реконструктивної моделі просторового розвитку України з регіональною диференціацією. Модельні уявлення просторової організації господарських систем передбачають врахування специфіки створення ефективних територіальних утворень з довгостроковими позитивними наслідками. Для забезпечення територіальної єдності та господарської інтеграції запропоновано укрупнене об’єднання регіонів, які вважаються ключовими в економічному відродженні та становленні соціальної держави. Актуалізується значущість міжрегіональних зв’язків через комунікаційні коридори, що сприяють об’єднанню центрів господарської активності. Така структура сприяє адаптації до сучасних викликів, передусім пов’язаних із внутрішньою міграцією, територіальною мобільністю бізнесу та новими підходами до фінансових операцій з територіальними активами. Авторська концепція обґрунтовує доцільність диференціації України на спеціалізовані просторові утворення з різним режимом функціонування, зокрема «зони», «лакуни» та «анклави», що відображають регіональні особливості розвитку. Важливим є застосування принципу комплементарності для інтеграції господарських процесів, що сприяє формуванню єдиної системи (платформи) управління інтересами стейкхолдерів з відповідною інституційною підтримкою. Результатом роботи є систематизована візія диференціації просторових утворень, орієнтована на проведення повоєнної реорганізації регіональної політики в умовах інтеграції у європейське співтовариство.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Pokrovska, N. M. (2022). Conceptual principles of post-war reconstruction of Ukraine, economic aspects. Bulletin of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, 4 (274), 41—47. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2022-274-4-41-47

[Покровська, Н. М. (2022). Концептуальні засади післявоєнного відновлення України, економічні аспекти. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 4 (274), 41—47].

2. Fifth International Conference on Reforms in Ukraine (2022). https://rdo.in.ua/en/announce/ukraine-recovery-conference-urc-2022

[П’ята Міжнародна конференція з питань реформ в Україні (2022). URC].

3. CEIC Data (2025). Ukraine. https://www.ceicdata.com/en/country/ukraine

4. Economic and Social Impacts and Policy Implications of the War in Ukraine (2022). OECD Economic Outlook. Interim Report. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2022/03/oecd-economic-outlook-interim-report-march-2022_a2a53a99/4181d61b-en.pdf

5. Rebuilding Ukraine: Building a More Sustainable, Prosperous, and Resilient Economy (2022). OECD. https://uploads-ssl.webflow.com/625d81ec8313622a52e2f031/631985c8ab8fa2e9c1b1e3ba_UA%20 Economic%20Recovery_UKR.pdf

[Відновлення України: побудова більш сталої, процвітаючої та стійкої економіки (2022). OECD].

6. Shapoval, N., Fedoseyenko, M., Hrybanovskyi, O., & Tereshchenko, O. (2022). Post-war re construction of Ukraine. New markets and digital solutions. Policy Paper. https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/Digital-instruments-in-Ukrainian-recovery.pdf

[Шаповал, Н., Федосеєнко, М., Грибановський, О., & Терещенко, О. (2022). Повоєнне відновлення України. Нові ринки та цифрові рішення].

7. Storonyanska, I. Z., & Zalutsky, I. R. (2023). Determination of the principles of regional policy in the context of modern challenges of spatial development in Ukraine. Economy of Ukraine, 10, 23—43. https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.10.023

[Сторонянська, І. З., & Залуцький, І. Р. (2023). Детермінація засад регіональної політики в контексті сучасних викликів просторового розвитку в Україні. Економіка України, 10, 23—43].

8. Pidoricheva, I. Yu. (2023). Innovative communities and their opportunities in the revival of war-affected Ukrainian territories on the basis of resilience and sustainability. Economy of Ukraine, 10, 3—22. https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.10.003

[Підоричева, І. Ю. (2023). Інноваційні спільноти та їх можливості у відродженні постраждалих від війни українських територій на засадах стійкості й сталості. Економіка України, 10, 3—22].

9. Smas, L., & Schmitt, P. (2020). Positioning regional planning across Europe. Regional Studies, 55(5), 778—790. https://doi.org/10.1080/00343404.2020.1782879

10. Kunzmann, K. R. (2015). Urbanization in China: learning from Europe? A European perspective. International Journal of Urban Sciences, 19 (2), 119—135. https://doi.org/10.1080/12265934.2015.1043325

11. European Spatial Development Perspective (ESDP) (1999). Towards Balanced and Sustainable Development of the Territory of the European Union. European Commission. https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/a8abd557-e346-4531-a6efe81d3d95027f/language-en -

12. Guiding principles for sustainable spatial development of the European Continent (2000). European Conference Ministers responsible for Regional Planning (CEMAT). https://www.gov.si/assets/ministrstva/MOP/Dokumenti/Urbani-razvoj/02c3635714/Vodilna_nacela_za_trajnostni_prostorski_razvoj.pdf

13. Böhme, K. (2016). Territorial evidence supporting policy-making in Europe: How ESPON came, saw and conquered, disP-The Planning Review, 52 (2), 62—67. https://doi.org/:10.1080/02513625.2016.1195589

14. Territorial and spatial planning. A key instrument for development and good governance with a particular focus on countries in transition (2028). UN. New York. Geneva. https://unece.org/sites/default/files/2022-01/spatial_planning_e.pdf

[Просторове планування. Ключовий інструмент розвитку та ефективного управління з приділенням особливої уваги країнам із перехідною економікою (2008). ООН. Нью-Йорк. Женева].

15. Janin Rivolin, U. (2012). Planning systems as institutional technologies: a proposed con ceptualization and the implications for comparison. Planning Practice and Research, 27 (1), 63—85. https://doi.org/10.1080/02697459.2012.661181

16. Dühr, S., Colomb, C., & Nadin, V. (2010). European Spatial Planning and Territorial Cooperation (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203895290

17. Jacobs, J. (2016). Spatial planning in cross-border regions: A systems-theoretical perspective. Planning Theory, 15 (1), 68—90. https://doi.org/10.1177/1473095214547149

18. Shaw, D., Nadin, V., & Westlake, T. (1995). The compendium of European spatial planning systems. European Planning Studies, 3 (3), 390—395. https://doi.org/10.1080/09654319508720313

19. Kahila-Tani, M., Broberg, A., Kyttä, M., & Tyger, T. (2015). Let the Citizens Map — Public Participation GIS as a Planning Support System in the Helsinki Master Plan Process. Planning Practice & Research, 31 (2), 195—214. https://doi.org/10.1080/02697459.2015.1104203.

20. Pani, P. (2020). Land Degradation and Socio-Economic Development. Advances in Asian Human-Environmental Research. https://doi.org/10.1007/978-3-030-42074-1

21. Rietveld, P., & Shefer, D. (Eds.). (2020). Regional development in an age of structural economic change. https://www.routledge.com/Regional-Development-in-an-Age-of-Struc turalEconomic-Change/Rietveld-Shefer/p/book/9781138337039?srsltid=AfmBOoqqHNi4Kz 1cI2C5MiCrTqSyiVUOHxEw_qBG7rYzGw7WzEe2evgT

22. Raynauld, A. (2017). Regional development in a federal state. Regional Economic Deve lopment. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315103242-11

23. Malizia, E., Feser, E. J., Renski, H., & Drucker, J. (2020). Understanding Local Economic Development: Second Edition. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780367815134-6

Біографії авторів

Елла Лібанова, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України

д-р екон. наук, проф.,
академік НАН України, директорка

Ігор Бистряков, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України

д-р екон. наук, проф., зав. відді лу

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-03

Як цитувати

Лібанова, Е., & Бистряков, І. (2025). УКРАЇНА ПОВОЄННОГО ПЕРІОДУ: ІННОВАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ. Демографія та соціальна економіка, 60(2), 32–51. https://doi.org/10.15407/dse2025.02.032

Номер

Розділ

Соціальні проблеми

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають