ДЕМОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ УКРАЇНЦІВ ДО ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПІСЛЯ РОСІЙСЬКОГО ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Анотація

У статті розглядаються масштаби й динаміка української вимушеної міграції до Чеської Республіки після російського повномасштабного вторгнення в Україну, демографічні характеристики українських воєнних мігрантів, а також вплив цієї хвилі міграції на демографічну ситуацію в Чехії. Метою дослідження був аналіз особливостей міграції українців, спричиненої повномасштабною війною, її відображення в демографічній статистиці та визначення демографічного профілю українських воєнних мігрантів до Чеської Республіки. В роботі використано статистичні дані, надані Чеським статистичним управлінням (Český statistický úřad), та застосовано методи систематизації й узагальнення, структурно-логічного й порівняльного аналізу, статистичні методи аналізу структури й динаміки, графічного представлення даних та ін. Стосовно українських воєнних мігрантів до Чехії такого роду роботу здійснено вперше. Серед європейських країн Чехія посідає третє місце за чисельністю вимушених мігрантів з України, акумулюючи 8,4 % від загальної чисельності українських утікачів від війни в Європейському Союзі. Встановлено, що на відображення в демографічній статистиці даної хвилі міграції впливають організаційно-облікові обставини, як-от: терміни та порядок продовження тимчасового захисту воєнних мігрантів, відсутність у статистиці демографічних подій окремих «маркерів» для осіб з тимчасовим захистом. Українська воєнна міграція в рік вторгнення зумовила рекордне підвищення додатного сальдо міграції в Чехії та збільшення частки осіб з українським громадянством у цій країні. Хвиля вимушеної воєнної міграції у 2022 р. вплинула на демографічний склад як осіб з українським громадянством, так і всього населення Чехії через підвищення частки жінок, котрі переважають серед воєнних мігрантів, та деяке сповільнення старіння й підвищення (два роки поспіль) частки осіб працездатного віку. Серед українців, які перебувають під тимчасовим захистом у Чехії, особливо високою є частка жінок віком від 35 до 45 років та юнаків 17—18-річного віку, підвищена й частка дітей від 10 до 14 років. За час повномасштабної війни зросло число шлюбів, зареєстрованих між українцями в Чехії. В 2022—2023 рр. унаслідок хвилі воєнної міграції відчутно збільшилась чисельність новонароджених у осіб з українським громадянством у Чеській Республіці та їх частка в загальному числі народжень у іноземців (майже на 30 відсоткових пунктів за два роки), при цьому сумарний показник народжуваності українок помітно нижчий за середній у цій країні. Число смертей осіб з українським громадянством на хвилі припливу воєнних мігрантів також збільшилось, проте на рівень смертності це вплинуло незначно.

ЛІТЕРАТУРА

1. Vienna Institute of Demography (VID). European Demographic Data Sheet 2024. Wittgenstein Centre (IIASA, VID/OEAW, University of Vienna). Vienna, 2024. URL: www.populationeurope.org (дата звернення: 02.06.2024).
2. Secrieru S. How big is the storm? Assessing the impact of the Russian-Ukrainian war on the eastern neighbourhood. European Union Institute for Security Studies. Publications Office of the European Union, 2022. URL: https://data.europa.eu/doi/10.2815/56736
3. Darvas Z., Dabrowski M., Grabbe H., Moffat L. L., Sapir A., Zachmann G. Ukraine’s path to European Union membership and its long-term implications. Bruegel, 2024. URL: http://www.jstor.org/stable/resrep58184 (дата звернення: 04.07.2024).
4. Ueffing P., Adhikari S., Samir KC., Poznyak O., Goujon A., Natale F. Ukraine`s population future after the Russian invasion. EUR 31439 EN. Publications Office of the European Union. Luxembourg, 2023. https://doi.org/10.2760/607962
5. Maidanik I. The forced migration from Ukraine after the full scale Russian invasion: dynamics and decision making drivers. European Societies. 2023. Vol. 26 (2). P. 469—480. https://doi.org/10.1080/14616696.2023.2268150
6. Pozniak O. The Situation of Forced Migrants from Ukraine in Europe after Russian Military Aggression and the Problems of Ukraine’s Migration Policy in These New Conditions. Central and Eastern European Migration Review. 2023. Vol. 12 (1). P. 159— 181. https://doi.org/10.54667/ceemr.2023.17
7. International Crisis Group. Responding to Ukraine’s Displacement Crisis: From Speed to Sustainability. International Crisis Group, 2022. URL: http://www.jstor.org/stable/ resrep43572 (дата звернення: 04.07.2024).
8. Botelho V., Hägele H. Integrating Ukrainian refugees into the euro area labour market. European Central Bank, 2023. URL: https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2023/html/ecb.blog.230301~3bb24371c8.en.html#footnote.4 (дата звернення: 06.07.2024).
9. Myhkhailishyna D., Tomilina M., Levchenko E., Myronenko O., Samoiliuk M. Ukrainian refugees. Future abroad and plans for return. The third wave of the research. Centre for Economic Strategy, 2024. URL: https://ces.org.ua/en/ukrainian-refugees-third-waveresearch/ (дата звернення: 10.07.2024).
10. Mikheieva O., Sereda V., Kuzemska L. Forced Displacement of Ukrainians during the War: Patterns of Internal and External Migration (2014—2022). In: B. Madlovics & B. Magyar (Eds). Russia’s Imperial Endeavor and Its Geopolitical Consequences: The Russia-Ukraine War. Volume Two. Central European University Press, 2023. P. 199—228. https://doi.org/10.7829/jj.3985460.13
11. Заїка Н., Вахітов В. Шлях додому: хто з українських мігрантів та біженців планує повернутися: аналітичний звіт. Київ: Ін-т поведінкових досліджень, АЮК, 2024. URL: https://auk-website-pics.s3.amazonaws.com/tmp_mail/IBS_report_2024_1.pdf (да та звернення: 19.06.2024).
12. Život cizinců v ČR-2023. Cizinci. Praha, Český statistický úřad. URL: https://csu.gov.cz/ produkty/zivot-cizincu-v-cr-j0jxmsffxa (дата звернення: 12.07.2024).
13. Слюсар Л. Українська сім’я в умовах війни. Демографія та соціальна економіка. 2023. № 52(2). С. 3—20. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.003