САМОЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА НАСЕЛЕННЯ ГРУЗІЇ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.15407/dse2021.03.053Ключові слова:
пандемія COVID-19, самозбережувальна поведінка, рекомендації що до захисту від інфекціїАнотація
Стаття присвячена самозбережувальній поведінці в період глобальної проблеми — пандемії COVID-19. Позитивна самозбережувальна поведінка визначає рівень здоров’я людини і суспільства. У період пандемії посилюється інтерес до самозбережувальної поведінки. Окрім дотримання особистої гігієни або гігієнічних норм і соціального дистанціювання в процесі дослідження не було ніяких інших захисних механізмів, вакци націю ще не було розпочато. У зв’язку з актуальністю питання співробітниками Інституту демографії та соціології Державного університету Ілії під керівництвом професора А. Сулаберідзе в жовтні 2020 року було проведено соціологічне дослідження «Поінформованість про вплив пандемії коронавірусу на соціальноекономічне стано вище населення Грузії та самозбережувальну поведінку» в чотирьох регіонах Грузії. Ре гіони обрано зважаючи на рівень поширення коронавірусу. Респонденти відбиралися методом випадкової вибірки. Було опитано 500 респондентів за допомогою заздалегідь складеної анкети. Це дослідження є однією зі спроб вивчити самозбережувальну поведінку в умовах пандемії в Грузії, що показує, як поведінка населення направлена на захист від коронавірусу. Одна з основних функцій держави — профілактика поширення хвороб і захист населення від шкідливого впливу факторів навколишнього середовища. У зв’язку з цим державою реалізовано протиепідемічні заходи; проте їх недостатньо, оскільки спільні зусилля держави і кожного громадяни-демії. Наша мета — оці нити зусилля громадян, а завдання — виявити фактори, які сприяють і перешко джають цим зусиллям. Аналіз результатів дослідження виявив важливі відмінності між статями щодо оцінки власного здоров’я та самозбережувальної поведінки. Дос лідження також показало, що чоловіки вище цінують своє здоров’я і менше про нього піклуються. Ця тенденція незмінна, навіть коли самозбережувальна поведінка значною мірою визначає можливість зараження не тільки людини, а й оточуючих. Жінки-рес понденти (на відміну від чоловіків) більш схильні дотримуватися всіх рекомендацій епідеміологів. Рівень поінформованості населення про симптоми інфекції, а також рекомендації з самозахисту і актуальну інфекційну ситуацію в країні високий. Різні рівні інфікування в різних регіонах показали, що чим вище рівень зараження, тим вище рівень обізнаності. Стан здоров’я респондентів багато в чому визначає ставлення населення до коронавірусної інфекції. Самооцінка стану здоров’я впливає на рівень страху, викликаного пандемією. Респонденти з хронічними захворюваннями більш схильні висловлювати страх, аніж ті, хто високо оцінює своє здоров’я. Сприйняття ризиків, пов’язаних з коронавірусною інфекцією, є різним залежно від статі. На відміну від чоловіків жінки в середньому емоційніше сприймають загрозу коронавірусу та пов’язані з ним проблеми і нижче оцінюють стан свого здоров’я. Страх населення перед пандемією посилюється тим фактом, що ця вірусна інфекція ще недостатньо вивчена, і ми не знаємо про її наслідки або ускладнення в майбутньому. Тому обґрунтовані побоювання висловлюють і повністю здорові респонденти. Виявлено пропорційний зв’язок між рівнем дотримання рекомендацій епідеміологів і сприйняттям загрози зараження COVID. Чим серйозніше люди сприймають загрозу, тим більше вони виконують рекомендації епідеміологів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Archvadze, J. (2020). Coronavirus pandemic - related global changes in the world. Tbilisi: Mtsignobari. P. 27-33.
2. Brown, J. (2018). Infl uenza: The hundred Year hunt to cure the deadliest disease in history.New York: Atria books.
3. Cohan, D. J. (2020). Sociology of the virus assignment. Retrieved from https:// www.psy-chologytoday.com/us/blog/social-lights/
4. Fitzpatrick, К. (2020). Survey shows regions of elevated food insecurity due to COVID-19 pandemic. Retrieved from https://news.uark.edu/articles/52820/survey-shows-regions-of-elevated-food-insecurity-due-to-covid-19-pandemic
5. Gomelauri, N. (2020). Georgia in the third period of epidemiologic transition. Proceedings of Materials of International Scientific Conference. Current Economy, Economic science and pandemic problems of Economy: The challenges and ways of finding solution (17-18 October, 2020). P. 172-177.
6. COVID-19 in Georgia (2020). The report of the National Center for Disease Control and Public Health. 4th edition. 2020.
7. One year with COVID-19 (2021). The report of the National Center for Disease Control and Public Health. 5th edition. 2021
8. Patel, S. (2013). Doing global sociology: issues, problems and challenges. Current Socio-logy. Vol. 62 (4), 603-613.
https://doi.org/10.1177/0011392114524514
9. Palit, K. (2020). Sociology and the post-pandemic world reconstructing a sustain society.Retrieved from http://adamasuniversity.ac.in/sociology-and-the-post-pandemic-world
10. Sulaberidze, A. (2020). Pandemology as the latest interdisciplinary branch of science (in theorder of the question). Collection of works "Problems of Demography and Sociology". Institute of Demography and Sociology Ilia State University. P. 135-155.
11. The sociological survey of the Ilia State University's Institute of Demography and Socio-logy "About the impact of the coronavirus pandemic on Georgian population's social-economic situation in relation to awareness and self-care behavior" (2020).
12. StopCov.ge (n.d.). Prevention of coronavirus spread in Georgia.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Лела Менабдишвілі, Нана Менабдишвілі , Ніно Гомелаурі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.