ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Анотація

Розглянуто вплив макроекономічного фактора на довгострокові тенденції відтворення населення України з часу набуття незалежності. На основі авторської концепції «демоекономічної ніші» здійснено аналіз результатів розрахунку двох варіантів оцінки «моментного» (на рік) економічного потенціалу змін чисельності населення України за критеріями умовно автономного споживання населення та фактичного прожиткового мінімуму з урахуванням необхідних платежів. Потенціал зменшення чисельності населення за першим критерієм розглядається як песимістична (максимальна) оцінка (–30 млн. у 2019 р.), за другим — як оптимістична оцінка (–2 млн. у 2019 р.). Метою дослідження було здійснення статистичного аналізу взаємозв’язку демографічних і економічних показників відтворення населення України та їх зв’язку з певними варіантами оцінки економічного потенціалу зміни чисельності населення задля з’ясування їх більшої чи меншої відповідності демографічним і економічним реаліям. Новизна: оцінка економічного потенціалу зміни чисельності населення виконана в рамках економіко-демографічної методології, розробленої і підтримуваної автором (на основі макроекономічної концепції «демоекономічної ніші»). Методи дослідження: для дослідження статистичного зв’язку між показниками використано методи кореляційного і регресійного аналізу (лінійні моделі), а також порівняльний аналіз результатів розрахунків з фактичною динамікою демографічних і економічних показників. Розрахунки виконано за допомогою засобів ППП STATISTICA 8.0. Здійснено статистичний аналіз взаємозв’язку демографічних і економічних показників відтворення населення України та їх зв’язку з дослідженими варіантами оцінки економічного потенціалу зміни чисельності населення для з’ясування відповідності демографічним і економічним реаліям. Усі піддані статистичному аналізу динамічні ряди показників (30- і 22- річні) для забезпечення порівнюваності переведені в єдину форму річних приростів, у відсотках від значення початкового року аналізу. Зафіксовано середньої сили прямий лінійний зв’язок змін ВВП із динамікою сумарного коефіцієнта народжуваності та очікуваної тривалості життя при народженні, а тісний зворотний зв’язок — з динамікою сальдо міграції. Помічено, що зміни ВВП та сумарного коефіцієнта народжуваності для всього населення і сільського населення зокрема мають співфазні квазіциклічні коливання із 3—4 річним лагом затримки реакції. Показано, що оцінка економічного потенціалу зміни чисельності населення за критерієм умовно автономного споживання населення тісно статистично залежить від макроекономічних показників і економічної динаміки. Оцінка на основі критерію фактичного прожиткового мінімуму з урахуванням необхідних платежів тісніше залежить від показників, які безпосередньо відображають добробут домогосподарств.

Виявилося, що адекватність оцінки на основі критерію умовно автономного споживання населення з часом поступово зменшується, через особливості алгоритму розрахунку з віддаленням від базового року зростає неточність, якою припустимо знехтувати лише в інтервалі 5 років від базового. Адекватність оцінки за критерієм фактичного прожиткового мінімуму з урахуванням необхідних платежів залежить від відповідності реаліям значень такого мінімуму для кожного року періоду спостереження, ці значення потребують уточнення.

Література

1. Сценарно-поетапна модель валютно-фінансових криз: системи індикаторів / І. П. Макаренко, В. С. Найдьонов, О. Г. Рогожин, Я. В. Петраков. Київ: Профі, 2014. 184 с.
2. Рогожин О. Г. Оцінка потенційних втрат населення України: макроекономічний підхід. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 3 (28). С. 34—46. https://doi.org/10.15407/dse2016.03.034

1. Шевчук П. Є. Динаміка потенціалу зростання населення України в 1850—2013 рр. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 3 (28). С. 47—57. https://doi.org/10.15407/dse2016.03.047
2. Дворник І. В. Оцінка впливу основних факторів на формування доходів сільського населення. Демографія та соціальна економіка. 2017. № 2 (30). С. 211—224. https://doi.org/10.15407/dse2017.02.211
3. Веремчук А. В. Ресурсний потенціал заощаджень домогосподарств України. Демографія та соціальна економіка. 2017. № 2 (30). С. 202—210. https://doi.org/10.15407/dse2017.02.202
4. Заяць В. С. Заощадження домогосподарств України: аспекти інституційного захисту. Демографія та соціальна економіка. 2017. № 3 (31). С. 124—134. https://doi.org/10.15407/dse2017.03.124
5. Шликова В. О., Леванда О. М. Доходи, умови харчування й тривалість життя населення: порівняльний аналіз України та країн ЄС. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 1 (32). С. 140—152. https://doi.org/10.15407/dse2018.01.140
6. Лібанова Е. М., Фтомова О. С. Особисті перекази мігрантів: оцінка масштабів та наслідки. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 3 (37). С. 11—29. https://doi.org/10.15407/dse2019.03.011
7. Чубарь О. Г., Машіко К. С. Грошові перекази трудових мігрантів в Україну: макроекономічні тенденції та регіональні особливості. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 3 (37). С. 57—72. https://doi.org/10.15407/dse2019.03.057
8. Лібанова Е. М., Позняк О. В. Зовнішня трудова міграція з України: вплив COVID-19. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 4 (42). С. 25—40. https://doi.org/10.15407/dse2020.04.025
9. Майданік І. П. Вплив закордонного працевлаштування на особливості дітородної поведінки зворотних мігрантів. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 4 (42). С. 41—55. https://doi.org/10.15407/dse2020.04.041
10. Рудницький О. П. Історична еволюція чисельності населення України у світлі теорії демографічного переходу. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 3 (41). С. 3—16. https://doi.org/10.15407/dse2020.03.003
11. Рогожин О. Г. Соціально-економічний механізм формування медико-демографічної ситуації в селах України. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Інститут проблем національної безпеки РНБО України, 2009. 200 с.
12. Держкомстат України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 28.01.2021).
13. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/publications (дата звернення: 28.01.2021).
14. International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2020. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2020/October (дата звернення: 14.01.2021).
15. Міністерство соціальної політики України. Соціальні стандарти. URL: https://www.msp.gov.ua/content/socialni-standarti.html (дата звернення: 28.01.2021).
16. Дослідження впливу підвищення розміру прожиткового мінімуму на соціальні виплати населенню. Координаційно-експертна рада з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України. Київ, 2014. 92 с. URL: https://bureau.in.ua/downloads/cac/calculations.pdf (дата звернення: 28.01.2021).
17. Позиція Профспілки щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2015 рік. URL: https://pon.org.ua/novyny/2953-poziciya-profspilki-shhodo-rozmiru-minimalnoyi.html (дата звернення: 28.01.2021).