ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА НАРОДЖУВАНОСТІ В НАЙБІЛЬШИХ МІСТАХ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Анотація

Найбільші міста мають значний соціально-економічний і культурний вплив, який поширюється не лише на навколишній регіон, а й виходить за його межі. Можна очікувати, що модель репродуктивної поведінки їхніх мешканців буде поширюватися і в інших населених пунктах. Тому вивчення детальних показників народжуваності та дослідження особливостей трансформації моделі народжуваності у таких містах є актуальним. До того ж, із часу попередньої публікації на цю тему відбулися певні зміни, які вимагають пояснення. Мета статті — з’ясувати сучасні особливості динаміки та структурних характеристик народжуваності в шести містах України: Дніпрі, Донецьку, Києві, Львові, Одесі, Харкові та порівняти їх з аналогічними показниками решти населення відповідних регіонів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що уперше здійснено порівняння народжуваності у великих містах із показниками народжуваності решти населення, зокрема міського, відповідних адміністративних одиниць. Викорис тано методи статистики населення, а саме: розрахунок і аналіз демографічних показників, графічний і табличний методи. Приділено окрему увагу зростанню народжуваності в Києві в останні роки, як через відмінну від інших регіонів тенденцію, так і доступність детальніших даних, зокрема за черговістю народження дитини. Після 2014 р. у найбільших містах України, за винятком Києва, розпочалося нове зниження народжуваності. Протилежна динаміка в Києві зумовлена як заниженою поточною оцінкою чисельності населення, так і поширенням із 2016 р. практики реєстрації дітонародження в медичних закладах. В обох випадках це означає реєстрацію народжень у Києві жінками, які не зареєстровані як мешканки міста. Відповідно й навпаки: регіони, звідки прибули ці жінки, мають завищену оцінку чисельності населення й, отже, занижену народжуваність. Виокремити народження жінками за регіоном прибуття не є можливим. Із урахуванням оцінки фактичної чисельності населення Києва показник сумарної народжуваності у 2018 р. повинен становити близько 1,2—1,3, а не 1,53 дитини на жінку. Такий результат наближає до відповідних показників інших метро полісів України: від 0,95 у Харкові до 1,24 в Одесі в 2018 р. В усіх метрополісах, як і в Україні в цілому, триває тенденція зростання середнього віку матері при народженні, відповідно трансформується розподіл народжуваності за віком матері. Дослідження структури народжуваності за віком матері показало, що повіковий профіль народжуванос ті у найбільших містах України із лагом у близько півтора десятиліття повторюється в решті міських поселень. Це підтверджує гіпотезу про розповсюдження моделі репродуктивної поведінки мешканців метрополісів на решту населення України. Показано, що зростання народжуваності в Києві відбувається за рахунок перших народжень на тлі зростання середнього віку матері при народженні першої дитини. При цьому частка народжень дітей більш високих порядків народження в Києві не зростає. Здійснено порівняння з народжуваністю в найбільших містах деяких країн. Показано, що за умов уже досягнутої низької народжуваності її рівень у метрополісі може бути як нижчим, так і вищим від народжуваності у регіоні, хоча в більшості випадків можна бачити нижчу або близьку народжуваність. Натомість у країнах, які ще зберігають традиції багатодітності, мешканці метрополісів мають нижчу народжуваність.

Література:

1. Демографічна криза в Україні. Проблеми, дослідження, витоки, складові, напрями протидії / за ред. В.С. Стешенко; НАН України, Ін-т економіки. — Київ, 2001. — 560 с.
2. Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-транс фор маційних процесів. — Київ: АДЕФ-Україна, 2008. — 288 с.
3. Рождаемость и родительство в социально-демографическом измерении / Под ред. И.А. Курило. — Saarbrücken: LAP Lambert Academic Publishing , 2018. — 115 с.
4. Kulu H. Fertility and spatial mobility in the life-course: evidence from Austria // Environment and Planning. — 2008. — Vol. 40. — P. 632—652. — https://doi.org/10.1068/ a3914
5. Shakhotska L.P. Demographic Development of the Republic Belarus // New Demographic Faces of Europe / Eds. Kučera T., Kučerová O., Opara O., Schaich E. — Berlin: Springer, 2000. — P. 29—51. — https://doi.org/10.1007/978-3-642-59800-5_2
6. Henripin J. Trends and Factors of Fertility in Canada. — Ottawa: Statistics Canada, 1972. — 421 p.
7. Cheng Ch., Maxim P. Socioecomic Determinants of China’s Urban Fertility // Population and Environment. — 1992. — Vol. 14, No. 2. — P. 133—157.
8. Kulu H. Why Do Fertility Levels Vary between Urban and Rural Areas? // Regional Studies. — 2011. — № 47 (6). — P. 895—912. — https://doi.org/10.1080/00343404.2011.581276
9. Hank K. Regional Fertility Differences in Western Germany: an Overview of the Literature and Recent Descriptive Findings // International Journal of Population Geography. — 2001. — 7 (4). — P. 243—257. — https://doi.org/10.1002/ijpg.228
10. Bulgaru M., Bulgaru O., Sobotka T., Zeman K. Past and Present Population Development in the Republic of Moldova // New Demographic Faces of Europe / Eds. Kučera T., Kučerová O., Opara O., Schaich E. — Berlin: Springer, 2000. — P. 221—246. — https://doi. org/10.1007/978-3-642-59800-5_11
11. Rocznik Demograficzny 2019. — Warszawa: GUS, 2019. — 518 p. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/roczniki-statystyczne/ roczniki-statystyczne/rocznik-demograficzny-2019,3,13.html (дата звернення: 09.01.2020).
12. Население России 2016: двадцать четвертый ежегодный демографический док лад / отв. ред. С. В. Захаров; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». — М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2018. — 448 с. — https://doi.org/10.17323/978-5-7598-1772-7
13. Burcin B., Kučera T. Changes in Fertility and Mortality in the Czech Republic: An Attempt of Regional Demographic Analysis // New Demographic Faces of Europe / Eds. Kučera T.,Kučerová O., Opara O., Schaich E. — Berlin: Springer, 2000. — P. 371—417. https://doi. org/10.1007/978-3-642-59800-5_18
14. Kulu H., Boyle P.J., Andersson G. High suburban fertility: Evidence from four Northern European countries // Demographic Research. — 2009. — Vol. 21, Art. 31. — P. 915— 944. — https://doi.org/10.4054/DemRes.2009.21.31
15. Накалюжна І.В. Народжуваність у великих містах України на початку ХХІ століття // Демографія та соціальна економіка. — 2010. — № 1 (13). — С. 167—176. — https://doi.org/10.15407/dse.2010.01.167
16. Аксьонова С.Ю. Взаємозв’язки середнього віку матері при народженні дитини і рівня народжуваності // Демографія та соціальна економіка. — 2019. — № 2 (36). — С. 23—38. — https://doi.org/10.15407/dse2019.02.023
17. Оцінка чисельності наявного населення України (з деталізацією до рівня регіонів станом на 1 грудня 2019 року). — Київ, 2019. — 16 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/Noviny/new2020/zmist/novini/OnU_01_12_2019. pdf (дата звернення: 09.01.2020).
18. Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF (дата звернення: 09.01.2020).
19. Total Fertility Rates and Age-Specific Fertility Rates for city, county, and district / KOSIS [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://kosis.kr/statHtml/statHtml.do?orgId =101&tblId=DT_1B81A17&vw_cd=MT_ETITLE&list_id=A21&scrId=&seqNo=&langu age=en&obj_var_id=&itm_id=&conn_path=E3&path= (дата звернення: 09.01.2020).
20. Fertility indicators / I. Stat. Your direct access to the Italian Statistics [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dati.istat.it/Index.aspx?QueryId=19029&lang=en (дата звернення: 09.01.2020).
21. Population Statistics of Japan 2017 / National Institute of Population and Social Security Recearch [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ipss.go.jp/p-info/e/ psj2017/PSJ2017.asp (дата звернення: 09.01.2020).
22. Демографический ежегодник Республики Беларусь / Национальный статистический комитет Республики Беларусь. — Минск, 2019. — 429 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/publications/ izdania/public_compilation/index_14356/ (дата звернення: 09.01.2020).
23. Суммарный коэффициент рождаемости // ЕМИСС. Государственная статистика [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.fedstat.ru/indicator/31517 (дата звернення: 09.01.2020).
24. General Directorate of Civil Registration and Nationality / General Directorate of Civil Registration and Nationality (Turkey) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.nvi.gov.tr/ (дата звернення: 09.01.2020).
25. Report on Bangladesh Sample Vital Statistics 2018. — Dhaka: Bangladesh Bureau of Statistics, 2019. — 156 p. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://bbs.portal. gov.bd/sites/default/files/files/bbs.portal.gov.bd/page/6a40a397_6ef7_48a3_80b3_78b8d 1223e3f/SVRS_Report_2018_29-05-2019%28Final%29.pdf (дата звернення: 09.01.2020).
26. Population and Employment / General Statistics Office of Viet Nam [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.gso.gov.vn/Default_en.aspx?tabid=491 (дата звер нення: 09.01.2020).
27. Angka Fertilitas Total menurut Provinsi 1971, 1980, 1990, 1991, 1994, 1997, 2000, 2002, 2007, 2010 dan 2012 / Badan Pusat Statistik. Indonesia [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.bps.go.id/statictable/2009/02/20/1271/angka-fertilitas-total-menurut-provinsi-1971-1980-1985-1990-1991-1994-1997-1998-1999-2000-2002-2007- 2010-dan-2012.html (дата звернення: 09.01.2020).
28. Demographic statistics bulletin 2017 (Nigererian). — Abuja: National bureau of statistics, 2018. — 26 p. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://nigerianstat.gov.ng/ elibrary (дата звернення: 09.01.2020).