РОЛЬ КОМУНІКАЦІЇ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ, УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ І ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ МОЛОДИХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

Сучасна глобальна система охорони здоров’я стикається з критичною системною проблемою, пов’язаною з втратою молодих фахівців. Ця демографічна група є вкрай вразливою до «транзитного шоку» та передчасного відтоку кадрів, що зумовлено високими клінічними вимогами та складними організаційними умовами. Хоча базові рівні оплати праці та загальна задоволеність роботою вичерпно досліджені, структурні операційні компетенції, зокрема культура комунікації на робочому місці, менеджмент особистих проєктів та тайм-менеджмент дедалі частіше визначаються як базові елементи, необхідні для формування соціального капіталу, потрібного для інтеграції та утримання клінічного персоналу. Ця проблема загострюється у зонах конфлікту (як нині Україна), де системна нестабільність, масове переміщення населення та порушення інфраструктури в умовах війни посилюють професійне вигорання та змушують до масової трудової міграції.

Дослідження має на меті розробити практичну модель, що продемонструє, як керівництво лікарень та їх організаційні структури можуть сприяти формуванню соціального капіталу, зменшенню вигорання та запобіганню звільненню медичних працівників на початку кар’єри, уважно аналізуючи, як ці стратегії застосовуються до української системи охорони здоров’я, що перебуває в кризовому стані. У статті використано комплексний підхід до вирішення проблеми втрати молодих кадрів, де поєднано кілька напрямів, які зазвичай не враховуються у дослідженнях. На відміну від наявних розробок, автори пропонують розглядати не лише підвищення зарплати або особисту стійкість як засоби утримання персоналу. До уваги варто брати загальну картину соціального капіталу на робочому місці та психологічної безпеки у поєднанні з повсякденними практичними навичками, запозиченими з корпоративного середовища (управління особистими проєктами і тайм-менеджмент) для формування нового підходу до збереження персоналу як у звичайних умовах, так і в умовах кризи.

Дослідження ґрунтується на наративному (аналітичному) огляді літератури. Воно критично узагальнює емпіричні дані й результати досліджень, отримані з опитувань, поздовжніх досліджень і статистичних моделей, опублікованих у міжнародних рецензованих журналах, інтегруючи їх у комплексну, багаторівневу концептуальну модель збереження персоналу. Автори доводять, що відчуття психологічної безпеки та відкрите спілкування з керівництвом допомагають новим співробітникам почуватися впевнено на робочому місці; пропонують підхід до щоденної клінічної практики як до управління проєктами і використання методів тайм-менеджменту для зниження психічного навантаження; а також указують на те, як відсутність чіткої кризової комунікації в українських лікарнях може зводити співробітників до ролі «жертв», що прискорює вигорання. Отримані результати свідчать, що стійкий соціальний капітал на робочому місці та триваліший, сприятливіший процес адаптації нових співробітників призводять до зниження плинності кадрів. Надання новим співробітникам інструментів тайм-менеджменту і підхід до клінічних завдань як до проєктів допомагає захистити їх від емоційного виснаження. Для української системи охорони здоров’я налагодження належної кризової комунікації та вдосконалення щоденних робочих процесів — це не просто управлінський бонус, а критично важливий чинник збереження медичного персоналу. Медичні заклади мають відійти від традиційних, ізольованих орієнтаційних заходів та впровадити стійкі, багаторівневі стратегії утримання персоналу. Створення стійкої комунікаційної культури, запровадження оперативного дизайну зі сприйняттям клінічних робочих процесів як керованих проєктів та створення надійних систем тайм-менеджменту є необхідними передумовами для формування соціального капіталу, зменшення вигорання та забезпечення довгострокової стабільності й ефективності медичного персоналу.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Ho, S. S., Stenhouse, R., & Snowden, A. (2021). ‘It was quite a shock’: A qualitative study of the impact of organisational and personal factors on newly qualified nurses’ experiences. Journal of Clinical Nursing, 30 (15—16), 2373—2385. https://doi.org/10.1111/ jocn.15777

2. Strömgren, M., Eriksson, A., Bergman, D., & Dellve, L. (2016). Social capital among healthcare professionals: A prospective study of its importance for job satisfaction, work engagement and engagement in clinical improvements. International Journal of Nursing Studies, 53, 116—125. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2015.07.012

3. Oksanen, T., Kawachi, I., Kouvonen, A., Takao, S., Suzuki, E. … & Vahtera, J. (2013). Workplace determinants of social capital: cross-sectional and longitudinal evidence from a Finnish cohort study. PLoS One, 8 (6), e65846. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0065846

4. Cho, H., Steege, L. M., & Arsenault Knudsen, É. N. (2023). Psychological safety, communication openness, nurse job outcomes, and patient safety in hospital nurses. Research in Nursing & Health, 46 (4), 445—453. https://doi.org/10.1002/nur.22327

5. Hessler, K. L., Anderson, G., Scannell, M., McNair, B., & Becker, M. (2025). Leadership Strategies to Increase Psychological Safety of Nurses: A Longitudinal Study. Quality Management in Health Care, 34 (1), 46—54. https://doi.org/10.1097/QMH.0000000000000453

6. Chiocchio, F., Rabbat, F., & Lebel, P. (2015). Multi-level efficacy evidence of a combined interprofessional collaboration and project management training program for healthcare project teams. Project Management Journal, 46 (4), 20—34. https://doi.org/10.1002/ pmj.21507

7. World Health Organization. (2026). Attacks on Ukraine’s health care increased by 20% in 2025. https://www.who.int/news/item/23-02-2026-attacks-on-ukraine-s-health-care-increased-by-20-in-2025

8. Physicians for Human Rights. (2026). Attacks on Health in Ukraine Continue to Escalate Four Years into Russia’s Full-Scale Invasion. https://phr.org/news/attacks-on-health-inukraine-continue-to-escalate-four-years-into-russias-full-scale-invasion/

9. Chaban, O. S., & Salnikova, A. O. (2020). Burn out: Ukrainian realities (based on examples of some medical professions). Psychosomatic Medicine and General Practice, 4 (2). https://doi.org/10.26766/pmgp.v4i2.203

[Чабан, О., & Сальнікова, А. (2020). Burn out: українські реалії (на прикладах деяких лікарських професій). Психосоматична медицина та загальна практика, 4 (2)].

10. Tomietto, M., Rappagliosi, C. M., & Sartori, R. (2014). Organizational socialization in the first three years of nursing profession: strategies to decrease turnover intention. Professioni Infermieristiche, 67 (4), 195—202. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25837474/

11. Song, Z., Yao, X., Wang, J., Shen, Y., Zhang, P., & Huang, X. (2025). Factors influencing the job embeddedness of new graduate nurses: A multicentre cross-sectional study. Journal of Advanced Nursing, 81 (11), 7030—7039. https://doi.org/10.1111/jan.16289

12. Alp, F., & Yanık, A. (2025). The Effect of Organizational Socialization on Career Development, Emotional Commitment, and Turnover Intention in Healthcare Workers. Adam Akademi Sosyal Bilimler Dergisi, 15 (2), 497—517. https://doi.org/10.31679/adamakademi.1512418

13. Pestovska, Z. S. (2024). Time management in personnel management: eu experience for ukrainian enterprises. Economic Scope, 195, 182—186. https://doi.org/10.30838/EP.195.182-186

[Пестовська, З. С. (2024). Тайм-менеджмент в управлінні персоналом: досвід ЄС для українських підприємств. Економічний простір, 195, 182—186].

14. Ukrainian Healthcare Center. (2024). Will the migration of healthcare workers from Ukraine increase after EU accession and can it be managed? https://uhc.org.ua/en/will-themigration-of-healthcare-workers-from-ukraine-increase-after-eu-accession-and-can-itbe-managed/

15. Hebles, M., Trincado-Munoz, F., & Ortega, K. (2022). Stress and Turnover Intentions Within Healthcare Teams: The Mediating Role of Psychological Safety, and the Moderating Effect of COVID-19 Worry and Supervisor Support. Frontiers in Psychology, 12, 758438. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.758438

16. Varma, R., & Hastings, B. (2023). Keeping the frogs in the wheelbarrow: how virtual onboarding creates positive team-enabling cultures. BMJ Leader, 7 (4), 298—300. https:// doi.org/10.1136/leader-2022-000665

17. Nagib, N., & Nagib, N. (2025). Onboarding and early employment experiences in healthcare: Implications for retention. Health Services Management Research. https://doi. org/10.1177/09514848251384273

18. Govindaras, B., Wern, T. S., Kaur, S., Haslin, I. A., & Ramasamy, R. K. (2023). Sustainable Environment to Prevent Burnout and Attrition in Project Management. Sustainability, 15 (3), 2364. https://doi.org/10.3390/su15032364

19. Hudoshyna, O. V., Chernenko, V. A., Kurdil, N. V., Basanets, A. V., & Palamar, B. I. (2025). Crisis communication potential of medical institutions of Ukraine in war conditions: An empirical analysis. Wiadomosci lekarskie, (11), 2320—2329. https://doi.org/10.36740/ WLek/214781

20. Yavorovsky, O. P., Skaletsky, Y. M., Brukhno, R. P., Ivanko, O. V., Kravchenko, S. V. … & Kozak, N. D. (2023). Comparative analysis of patient safety culture dynamics in Ukraine and the USA healthcare facilities reference to establishing safe hospital environment. Clinical and Preventive Medicine, (6), 113—120. https://doi.org/10.31612/2616-4868.6.2023.14

[Яворовський, О. П., Скалецький, Ю. М., Брухно, Р. П., Іванько, О. В., Кравчен - ко, С. В. … & Козак, Н. Д. (2023). Порівняльний аналіз динаміки стану культури безпеки пацієнтів у лікарняних закладах України та США в контексті формування безпечного лікарняного середовища. Клінічна та профілактична медицина, 6, 113—120].

21. Nefodov, O., Dibrova, S., & Ulka, O. (2025). Transformation of Public Administration in the Health Sector: Ethical and Communication Dimensions. Dnipro Academy of Continuing Education Herald. Series: Public Management and Administration, 9 (2), 41—49. https://doi.org/10.54891/2786-698X-2025-2-4

[Нефьодов, О., Діброва, С., & Улька, О. (2025). Трансформація публічного управління у сфері охорони здоров’я: етичний та комунікаційний виміри. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. Серія: Публічне управління та адміністру вання, 9 (2), 41—49].

22. Qeadan, F., Vanderloo, M. J., Call, M., Thornquist, R., Tingey, B. … & Locke, A. (2025). Association of Communication, Engagement, and Well-Being With Turnover Among Faculty at a Large Academic Health Care and Research System. Academic Medicine, 100 (12), 1478—1485. https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000006055

23. Schaechter, J. D., Starr, J. R., & Silver, J. K. (2024). Institutional Culture of Belonging and Attrition Risk Among Women Health Care Professionals. Journal of Women’s Health, 33 (12), 1645—1655. https://doi.org/10.1089/jwh.2024.0321

24. Young, A. M., Aronoff, C., Goel, S., Jerome, M., & Brower, K. J. (2024). A Focus on Leadership Communication and Feeling Valued to Prevent Burnout and Turnover Among Healthcare Professionals. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 66 (4), 305—309. https://doi.org/10.1097/JOM.0000000000003057

25. Zaheer, S., Ginsburg, L., Wong, H. J., Thomson, K., Bain, L., & Wulffhart, Z. (2019). Turnover intention of hospital staff in Ontario, Canada: exploring the role of frontline supervisors, teamwork, and mindful organizing. Human Resources for Health, 17 (1), 66. https:// doi.org/10.1186/s12960-019-0404-2

26. Laschinger, H. K. S., Zhu, J., & Read, E. A. (2016). New nurses’ perceptions of professional practice behaviours, quality of care, job satisfaction and career retention. Journal of Nursing Management, 24 (5), 656—665. https://doi.org/10.1111/jonm.12370

27. Zvonar, V.P. (2017). Smart-community as a socio-economic phenomenon. Demography and Social Economy, 3 (31), 76—88. https://doi.org/10.15407/dse2017.03.076 [Звонар, В.П. (2017). Smart-громада як соціально-економічний феномен. Демографія та соціальна економіка, 3 (31), 76—88].

28. Volosovets, O. P., Diachuk, D. D., Lurin, I. A., Naumenko, O. M., Parii, V. D., & Volosovets, A. O. (2025). Human resources of healthcare in Ukraine during the COVID-19 pandemic and war. Clinical and Preventive Medicine, (1), 117—131. https://doi. org/10.31612/2616-4868.1.2025.15

[Волосовець, О. П., Дячук, Д. Д., Лурін, І. А., Науменко, О. М., Парій, В. Д., & Волосовець, А. О. (2025). Кадрові ресурси охорони здоров’я України у роки пандемії COVID-19 та війни. Клінічна та профілактична медицина, 1, 117—131].

29. State Institution “Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine.” (2025). Form N-17: Report on medical personnel, 2025 [Dataset]. https://phc.org.ua/monitoringi-statistika/meddata-1

[Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України». (2025). Форма N-17: Звіт про медичні кадри, 2025. https://phc.org.ua/ monitoring-i-statistika/meddata-1].

30. National Health Service of Ukraine. Register of primary care physicians at providers contracted under the Program of Medical Guarantees [Open dataset]. National Open Data Portal. https://data.gov.ua

[Національна служба здоров’я України. Перелік зареєстрованих лікарів первинної медичної допомоги у надавачів послуг за договорами із НСЗУ. Єдиний державний веб-портал відкритих даних].