ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ВІД ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ: МІЖДЕРЖАВНІ ВАРІАЦІЇ

Анотація

Єдність і боротьбу протилежностей у контексті якості життя обумовлює використання первинних енергетичних ресурсів, викопних чи з альтернативних джерел, що пов’язано зі станом довкілля. Ефективна політика забезпечення сталого розвитку людства потребує витрат великої кількості енергоносіїв, щоб життя було гідним, і суворого обмеження витрат енергоносіїв, щоб зберегти довкілля. Метою статті є визначення залежності якості життя населення від споживання первинних енергетичних ресурсів у національних економіках. Новизна дослідження полягає у зіставленні якості життя населення у національних економіках зі споживанням первинних енергетичних ресурсів; застосуванні як мірила якості життя населення показника втрачених років здорового життя; введенні понять густини втрачених років здорового життя і екологічної густини (відношення національного значення Footprint до споживання енергетичних ресурсів). Методи дослідження: робота базується на використанні методики проєкту Глобального тягаря хвороби; компаративних досліджень, математичної статистики (регресійного та кластерного аналізу); математичного моделювання. На підставі кластерного аналізу доведено нерівномірність питомого споживання енергетичних ресурсів у національних економіках різного типу, виявлено, що країни індустріального типу споживають більше енергоносіїв, ніж країни з теплим кліматом, але менше, ніж розвинені країни, велике споживання енергетичних ресурсів сприяє зменшенню кількості втрачених років активного життя, але набагато збільшує розмір екологічного Footprint. Показано феномен півостровів з якості життя, виконано аналіз густини втрачених років здорового життя і екологічної густини у національних економіках щодо витрат первинних енергоносіїв, доведена суттєва нелінійність отриманих залежностей, показано, що забезпечення вимог сталого розвитку неможливе без погіршення якості життя населення країн, які витрачають багато енергоносіїв, але за умов експоненціальних характеристик розвитку процесів навряд чи погіршення будуть катастрофічними.

Література:

1. Ваганов А. Китайский дракон меж двух огней. Независимая газета. 14.01.2004. URL: https://www.ng.ru/ecology/2004-01-14/15_dragon.html (дата звернення: 26.05.2020).
2. Weizsaecker E. von. Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. Springer, 2018, 220 p. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-7419-1
3. Коркоран Э. Очистка угля. В мире науки. 1991. No 7. С. 66—79.
4. Стырикович М.А., Синяк Ю.В. Исследования дальних перспектив развития энергетики. Вести Академии наук СССР. 1986. No 4. С. 46—54.
5. Кудрявцева О.В. Экологическая эффективность на макроуровне: потоки ресурсов, модель межотраслевого баланса и экспорт воды в российской экономике. Экономика и математические методы. 2008. 44, No 4. С. 39—48.
6. Schmidt-Bleek F. Future Beyond Climatic Change URL: http://www.factor10-institute. org/fi les/FUTURE_2008.pdf (дата звернення: 12.06.2019).
7. Kummu M., Taka M., Guillaume J.H.A. Gridded global datasets for gross domestic pro- duct and Human Development Index over 1990–2015. Scientifi c data. 2018. С. 180004. https://doi.org/10.1038/sdata.2018.4
8. Jeff rey K., Abdallah H.S. Wheatley Th e Happy Planet Index: 2016. A global index of sustainable well-being. London, 2016. 5 р. URL: https://static1.squarespace.com/static/ 5735c421e321402778ee0ce9/t/57e0052d440243730fdf03f3/1474299185121/Briefing+ paper+-+HPI+2016.pdf (дата звернення: 26.05.2020).
9. Li Z. Th e use of a disability-adjusted life-year (DALY) metric to measure human health damage resulting from pesticide maximum legal exposures. Science of the Total Envi ron- ment. 2018. 639. С. 438—456. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.05.148
10. Панченко А.С. Сравнительный анализ общественного здоровья населения Рос- сийской Федерации и Республики Беларусь. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2018. 14, No. 10 (367). C. 1961—1974. https://doi.org/10.24891/ni.14.10.1961
11. Рингач Н.О., Лущик Л.В. Особливості втрат років потенційного життя через перед- часну смертність від основних причин в Україні. Демографія та соціальна економі- ка. 2018. No 3. С. 39—55. https://doi.org/10.15407/dse2018.03.039
12. Bogaert P., Oyen H. van, Beluche I., Cambois E., Robine J.-M. Th e use of the global activity limitation Indicator and healthy life years by member states and the European Commission. Archives of Public Health. 2018. 76, No 1. Р. 30. https://doi.org/10.1186/s13690-018-0279-z
13. Health statistics and information systems. URL: https://www.who.int/healthinfo/global_ burden_disease/estimates/en/index1.html (дата звернення: 12.06.2019).
14. Energy use (kg of oil equivalent per capita). URL: https://data.worldbank.org/indicator/ EG.USE.PCAP.KG.OE (дата звернення: 12.06.2019).
15. Global Footprint Network. URL: http://data.footprintnetwork.org/index.html#/ (дата звернення: 12.06.2019).
16. Боровиков В.П., Боровиков И.П. Statistica — Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. Москва: Филинъ, 1997. 608 с.
17. Череватский Д.Ю., Солдак М.А. Кластерный анализ. Особенности национального потребления энергетических ресурсов. Энергобизнес. 2017. No 34. С. 3—5.
18. Яницкий О. Экологическая социология как риск-рефлексия. Социологические ис- следования. 1999. No 6. С. 50—60.
19. Глушенкова Е.И. Концепция устойчивого развития в контексте глобализации. Ми- ровая экономика и международные отношения. 2007. No 6. С. 66—79.