ПРОСТОРОВО ДЕТЕРМІНОВАНІ РИЗИКИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Метою статті є дослідження просторових детермінант людського розвитку та змісту поняття просторово детермінованого ризику людського розвитку. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні об’єктів, суб’єктів, результатів просторового детермінованого ризику людського розвитку. Вперше запропоновано і розкрито сутність дефініції «просторово детермінований ризик людського розвитку». Це в подальшому дозволяє сформувати теоретико-методологічне підґрунтя до оцінювання відповідних ризиків. Маючи за основу авторський концепт «простір людського розвитку» як його просторову модель, у статті досліджено територіально-просторові особливості процесу людського розвитку шляхом вивчення факторів, що його формують і детермінують. Визначено, що просторові детермінанти людського розвитку включають чотири групи факторів — особливості фізичного простору, економічного та соціального середовища, умови повсякденного життя населення. Характерні просторові детермінанти несуть у собі як можливості для розвитку, так і загрози. За певних умов вони трансформуються у ризики людському розвитку і антиризики як фактори стійкості і протидії ризикам. Узагальнюючи загрози людському розвитку, було виокремлено чотири класи загроз: нерівність (у доходах, у житлових умовах, у доступі до соціальних благ, до освіти тощо); нерівномірність у розміщенні (гиперурбанізація, гіперполяризація, нерівномірність розміщення інфраструктури, рекреаційних територій тощо); віддаленість; важкодоступність. Окремо взяті території теоретично можуть потерпати від всіх перерахованих вище загроз. Також такі загрози, вихо дячи з індивідуальних просторових характеристик відповідних територій і наяв нос ті вразливих груп населення, можуть бути знівельованими або підсиленими, що буде зменшувати або збільшувати ймовірність ризиків людського розвитку. Як основні класи ризиків людського розвитку автор виокремлює: ризики соціального відторгнення; ризики для здоров’я; ризики для життя. В роботі сформульовано авторське визначення просторово детермінованого ризику людського розвитку як об’єктивно існуючої вірогідності соціального відторгнення, порушення здоров’я певної тяжкості або позбавлення життя для населення певної території (або окремих індивідів), що пов’язана з дією просторово локалізованих загроз, спричинених нерівністю в доходах та у доступі до соціальних благ, нерівномірністю розміщення, віддаленістю та важкодоступністю місць проживання, прикладання праці, інфраструктури, зокрема соціальної та транс портної.

Література:

1. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Пер. с нем. В. Седельника и Н. Федоровой; Послесл. А. Филиппова. М.: Прогресс-Традиция, 2000. 384 с.
2. Бауман З. Текучая современность / Пер. с англ. под ред. Ю. В. Асочакова. СПб: Питер, 2008. 240 с.
3. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура / Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.
4. Луман H. Понятие риска. Th esis. 1994. Вып. 5. С. 135—160.
5. Горемикіна Ю. В. Локалізація соціальних ризиків людського розвитку і соціальна вразливість. Фінанси, аудит та соціальна економіка: аналіз тенденцій та науковоекономічний розвиток: матеріали Міжнародної науково-практ. конференції (Львів, 28-29 липня 2017 року) / ГО «Львівська економічна фундація». Львів: ЛЕФ, 2017. С. 82—86.
6. Макарова О. В. Методологічні підходи до ідентифікації та оцінювання ризиків людського розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2. С. 103—116. doi: https://doi.org/10.15407/dse2081.02.103
7. Надрага В. І. Методичні засади оцінювання професійних ризиків. Економічний вісник Донбасу. 2014. № 2 (36). С. 193—199.
8. Новіков В. М. Бюджетний ризик: зміст та регулювання у соціальній інфраструктурі. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 1. С. 73—86. doi: https://doi. org/10.15407/dse2018.01.073
9. Рингач Н. О. Обізнаність населення щодо факторів ризику як аспект санітарної грамотності в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1. С. 41—52. doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.041
10. Сидорчук О. Г. Соціальна безпека: державне регулювання та організаційно-економічне забезпечення: монографія. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2018. 492 с.
11. Стан та перспективи соціальної безпеки в Україні: експертні оцінки: монографія / О. Ф. Новікова, О. Г. Сидорчук, О. В. Панькова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун, О. Ю. Касперович, О. О. Хандій; Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2018. 184 с.
12. Capello R. Territorial capital and regional growth: increasing returns in knowledge use / R. Capello, A. Caragliu, P. Nijkamp. Tijdschrift voor Economische en Sociale Geografi e. 2011. Vol. 102. Issue 4. Р. 385—405. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-9663.2010.00613.x
13. Perroux F. A new concept of development: Basic tenets. London, Canberra, 1983. 212 p.
14. Friedmann J. Regional Development Policy: a Case Study of Venezuela. Cambridge (Mass.), 1966. 317 р.
15. Hagerstrand T. Aspects of the Spatial Structure of Social Communication and the Diff usion of Information. Papers and Proceedings of the Regional Science Association. 1966. Vol. 16. P. 27—42. doi: https://doi.org/10.1007/BF01888934
16. Калашнікова Т. М. Зміст просторового аспекту процесів людського розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 3 (37). С. 133—148. doi: https://doi.org/ 10.15407/dse2019.03.133
17. Яковлєва Г. О. До визначення поняття та природи соціальних ризиків у праві соціа льного забезпечення. Право та інновації: наук.- практ. журн. 2018. № 2 (22). С. 49—53. doi: https://doi.org/10.31359/2311-4894-2018-22-2-49
18. Healthy people 2020: an opportunity to address societal determinants of Health in the U.S. / U.S. Department of Health and Human Services. Secretary’s Advisory Committee on National Health Promotion and Disease Prevention Objectives for 2020 (2010). URL: http://www.healthypeople.gov/2020/about/advisory/SocietalDeterminantsHealth.pdf (дата звернення: 19.12.2019).