ДО ФІЛОСОФІЇ МОРАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: КОНЦЕПТОЛОГІЯ ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНОСТІ (І частина)

Анотація

У статті викладено авторське бачення філософської платформи розбудови моральної економіки як одного із фундаментальних засновків формування нової економічної теорії, здатної віддзеркалити тренди розвитку економіки та мережевого суспільства першої половини ХХІ століття.

Актуальність нового погляду на розбудову моральної економіки, в якій змінюються вектори, пріоритети, ієрархія суспільно значущих дій і суспільного поступу, зумовлена гострою науковою дискусією та полемікою щодо сутності і природи екосистеми в новій соціоекономічній реальності. Мета статті — сприяння фундаментальному переосмисленню феномену моральної економіки, передумов її становлення з акцентом на людиноорієнтований розвиток, посилення ролі позаекономічного, цінностей, культури, гідної праці, солідарності, що в перспективі має утвердити новий рівень соціальної якості. Для аргументації концептології моральної економіки використано загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень — теоретичного узагальнення, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, історичний, логічного обґрунтування, гіпотетичний.

Елементами новизни є теоретико-методологічні концепти щодо сутності, природи моральної економіки та докази, що підтверджують висунуту гіпотезу закономірності її розбудови як об’єктивної реакції суспільств, їх провідних соціальних сил на нову глобальну реальність, що має науково-технічні, соціально-економічні, демографічні та інституціональні передумови. Наведено трактування моральної економіки у найбільш загальному та розгорненому формулюванні на противагу «продуктовому» підходу. Запропонований концепт моральної економіки розкрито через його функції — методологічну, соціально-економічну та інституціональну; організаційно-управлінську; світоглядну. Виокремлено обставини та процеси, які стримують розвиток соціально-економічних відносин на засадах людиноцентризму і постають своєрідним «тромбом» на шляху розбудови нового типу економіки. Розкрито достеменну роль культури в економічній сфері в контексті взаємозв’язку культури, етики і моральної економіки. Висунуто гіпотезу, що об’єднувальною ланкою між економікою і культурою постає цінність. Цінності розглядаються як ресурс, мотив, джерело та екзистенційний засновок позитивної соціально-трудової динаміки. Висловлено припущення щодо паралелі між явищами і процесами, які породжують дефіцит гідної праці, з одного боку, та розбудовою економіки, що претендує на статус «некультурної», «неморальної», «нелюдиноцентричної». Аргументовано висловлену гіпотезу щодо односпрямованості принципів формування та функціонування моральної економіки і феномену ідентичності. Обґрунтовується теза, що моральна економіка пришвидшить своє становлення за використання потенціалу солідаризму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Колот А. М., Герасименко О. О. Новітні формати організації трудової діяльності: природа, виклики, траєкторії розвитку. Економіка України. 2022. № 5. С. 59—76. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.059
2. Колот А., Герасименко О. Цінності трудового життя та гідна праця: філософія взаємодії і розвитку. Україна: аспекти праці. 2016. № 1—2. С. 3—13.
3. Колот А. М., Герасименко О. О. Праця XXI: філософія змін, виклики, вектори розвитку: монографія. Київ: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2021. 488 с. https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.02.003
4. Thompson E. P. The Moral Economy of the English Crowd in the XVIII Century. Customs in Common: Studies in Traditional Popular Culture. New York, 1971. P. 185—258.
5. Scott J. Moral Economy of the Peasant: Rebellion and Subsistence in Southeast Asia. New Haven, 1977.
6. Sayer A. Moral Economy. Lancaster University, June 2004.
7. Поланьи К. Великая трансформация: политические и экономические истоки нашего времени. / Пер. с англ. А. Васильева и А. Шурбелева. СПб.: Алетейя, 2002. 320 с.
8. Luhmann N. Social Systems. Ch. 6. Stanford University Press, 1995.
9. Habermas J. The Theory of Communicative Action. Vol. 2. Boston, 1989.
10. Becker H. S. Moral Entrepreneurs: The Creation and Enforcement of Deviant Categories. Social Deviance: Readings in Theory and Research. Prentice Hall; Upper Saddle River, 1999.
11. Gotz N. Moral economy: its conceptual history and analytical prospects. Journal of Global Ethics. 2015. № 11:2. Р. 147—162. https://doi.org/10.1080/17449626.2015.1054556
12. Carrier J. G. Moral economy: What’s in a name. Anthropological Theory. 2018. № 18(1). Р. 18—35. https://doi.org/10.1177/1463499617735259
13. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации. Москва: Экономика, 501 с.
14. Лібанова Е. М. Сталий людський розвиток: забезпечення справедливості: нац. доп. / Е. М. Лібанова, С. Ю. Аксьонова, О. М. Алимов, О. М. Балакірева, І. К. Бистряков; НАН України, Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи, Ін-т економіки та прогнозування, Ін-т економіки природокористування та сталого розвитку. Умань: Сочінський, 2012. 382 c.
15. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору: монографія. АПН України. Київ: Пед. думка, 2010. 520 c.
16. Дмитренко Г. А. Новий управлінський курс для України: умови формування та технології здійснення. НАПН України, Ун-т менеджменту освіти. Київ: ДКС Центр, 170 c.
17. Задорожна О. Г., Задорожний Г. В. Постнекласична економічна наука: Лекції. Харків: Видавництво «ВННОСТ», 2022. 205 с.
18. Шварц Б. Чому ми працюємо./ Пер. з англ. Н. Гоїн. Харків: Віват, 2018. 128 с.
19. Колот А. М., Данюк В. М., Герасименко О. О. та ін. Гідна праця: імперативи, українські реалії, механізм забезпечення: монографія. / за наук. ред. А. М. Колота. Київ: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2017. 500 с.
20. Флорида Р. Homo creativus. Як новий клас завойовує світ. / Пер. з англ. М. Яковлєв. Київ: Наш формат, 2018. 432 с.
21. Індсет А. Квантова економіка. Київ: ArtHuss. 2021. 256 с.
22. Бёгельсдейк Ш., Маселанд Р. Культура в экономической науке: история, методологические рассуждения и области практического применения в современности. / Пер. с англ. Н. В. Автономовой; науч. ред. В. С. Автономов. СПб.: Изд-во Института Гайдара; Изд-во «Международные отношения»; Факультет свободных искусств и наук СПбГУ, 2016. 464 с.
23. Колот А., Герасименко О. Довіра як інститут у дзеркалі нових можливостей, викликів та імперативів соціально-економічного розвитку. Social and Labour Relations: Theory and Practice. 2018. Vol. 8, Iss. 2. Р. 8—26. https://doi.org/10.21511/slrtp.8(2).2018.02
24. Casson M. Cultural Determinants of Economic Performance. Journal of Comparative Economics. 1993. № 17. Р. 418—442. https://doi.org/10.1006/jcec.1993.1033
25. Тросби Д. Экономика и культура. / Пер. с англ. И . Кушнаревой. Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». Москва: ИД Высшей школы экономики, 2013. 256 с.
26. Маццукато М. Ценность всех вещей. Создание и изъятие в мировой экономике. Пер. с англ. под. науч. ред. Н. Афанасова, А. Павлова. Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». Москва: ИД Высшей школы экономики, 2021. 408 с.
27. Фукуяма Ф. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. Київ: Наш формат, 2020. 192 с.
28. Lippman W. Public Opinion. Wading River, Long Island, 1921. 250 p. URL: http://image.sciencenet.cn/olddata/kexue.com.cn/upload/blog/file/2010/11/20101113143833504463.pdf (дата звернення: 23.06.2021).
29. Thomas W. I., Thomas D. S. The Methodology of Behavior Study. Ch. 13. The Child in Ame rica: Behavior Problems and Programs. New York, Alfred A. Knopf, 1928. P. 553—576. URL: https://brocku.ca/MeadProject/Thomas/Thomas_1928_13.html (дата звернення: 06.2021).
30. Остром Е. Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії. / Пер. з англ. Т. Монтян. Київ: Наш час, 2012. 399 с.