СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ: ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ, ОСНОВИ ТА ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ

Анотація

Зміни у соціальних та економічних відносинах, що стрімко відбуваються під впливом різних видів ризиків, зумовлюють появу нових викликів у відносинах населення з державними та суспільними структурами. Підвищується значущість соціальних інститутів, призначених надавати матеріальну і психологічну допомогу різним за віком, статтю і професійним рівнем верствам населення. В умовах часткової або іноді повної втрати доходів громадянами країни, звуження сфери зайнятості і споживання соціально важливих послуг значну увагу приділяють соціальному захисту населення. Основне призначення цього інституту полягає у сприянні максимально можливої підтримки якості життя, особливо найменш захищених верств населення. З економічної точки зору значення соціального захисту невід’ємне від його ролі у досягненні ефективної рівноваги між соціальною і економічною складовою суспільства, що накладає певну соціальну зобов’язаність на механізм захисту населення і дає розуміння його функціональної обмеженості у системі заходів соціальної політики.

Однак в економічній літературі та у практичній площині соціальний захист представлено вельми спрощено і, як правило, охарактеризовано параметричними показниками допомоги населенню. Натомість з поля уваги дослідників зникає функціональний зміст соціального захисту як системної категорії, його зв’язок з іншими соціальними категоріями (зокрема з соціальним забезпеченням), а також з бюджетними, фінансовими та економічними інструментами суспільства. У зв’язку з цим актуальним слід вважати конкретизацію системи функцій сучасної моделі мультисуб’єктного управління і притаманних їй механізмів реалізації. Мета статті полягає у визначенні категоріальної сутності соціального захисту населення, його функціональної особливості серед інших сегментів державної соціальної політики; обґрунтуванні доцільності застосування мультисуб’єктної форми управління соціальними процесами, важливими для життєдіяльності громадян. Новизна — розкрито класичне розуміння поняття соціального захисту населення, зв’язок з категорією соціального забезпечення та загальним процесом соціального розвитку населення. Структуровано поняття мультисуб’єктного управління як системи взаємопов’язаних заходів щодо визначення «центрів впливу» на пріоритети, цілі та реалізацію завдань соціального розвитку населення в умовах настання відповідних ризиків. Застосовані методи наукового порівняння, аналізу і синтезу, абстрагування, табличний, сучасного бюджетування.

Стаття підготовлена з опорою на конституційні положення щодо гарантій прав громадян у соціальній сфері, закони та законодавчі акти уряду, конвенцій та рекомендацій МОП, ООН і Світового Банку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лібанова Е., Романюк С. Концептуалізація полісуб’єктного управління в соціальних відносинах. Демографія та соціальна економіка. 2023. № 3 (53). С. 33—54. https://doi.org/10.15407/dse2023.03.033
2. Охріменко А. Г. Мультисуб’єтність управління національною туристичною системою. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. Вип. 14. Ч. 2. С. 48—52. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/index.php/14-2017 (дата звернення: 04.03.2024).
3. Новіков В. М. Актуальні питання реформування системи соціального захисту населення. Україна: аспекти праці. 2005. № 4. С. 6—11.
4. Новіков В. М. Програмний бюджет: міжнародний досвід і українська практика. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 2 (27). С. 50—61. https://doi.org/10.15407/ dse2016.02.050
5. Кизим М. О., Іванов Ю. Б., Голякова К. В. Аналіз міжбюджетних відносин на сучасному етапі розвитку економіки України. Проблеми економіки. 2010. № 1. С. 7—13. URL : https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2010-1_0-pages7_13.pdf (дата звернення: 25.03.2024).
6. Лібанова Е., Макарова О., Черенько Л., Ткаченко Л., Палій О. Соціальний захист та соціальне включення в Україні. Український Центр соціальних реформ. Європейська Комісія. 2009. 9 с. URL: https://ec.europa.eu/social/BlobServlet?docId=5757&lang Id=uk (дата звернення: 02.04.2024).
7. Сидор І. П. Бюджетне забезпечення соціального захисту населення: теоретичні аспекти та вітчизняна практика. Ефективна економіка. 2015. № 9. C. 21—32. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/jspui/handle/316497/11112 (дата звернення: 01.04.2024).
8. Рошканюк В. М. Категорія «соціальний захист» в праві соціального забезпечення України. Науковий вісник УжНУ. Серія: Право. 2012. Вип. 18. C. 108—111. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/12977?mode=full (дата звернення: 29.03.2024).
9. Rosanvallon P., Harshav B. The New Social Question: Rethinking the Welfare State. Princeton University Press, 2000. https://doi.org/10.2307/j.ctv1zm2v14
10. Rosanvallon P. La Crise de l’État-providence. Paris: Editions du Seuil, 1981. 183 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000047333 (дата звернення: 26.12.2023).
11. Копетюк В. Нормативно-правові аспекти визначення понять «соціальний захист» і «соціальне забезпечення». Історико-правовий часопис. 2019. № 1 (13). С. 66—69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2019_1_15 (дата звернення: 29.03.2024).
12. Складання соціального бюджету в Україні. Київ, 1998. 91 с. URL: https://www.ilo. org/uk (дата звернення: 25.12.2023).
13. Kelleher C. A., Yackee S. W. An Empirical Assessment of Devolution’s Policy Impact. Policy Studies Journal. 2004. № 32. Р. 253—270. https://doi.org/10.1111/j.1541-0072.2004. 00064.x
14. Longley R. Welfare Reform in the United States. From Welfare to Work. ThoughtCo. 2022. URL: https://www.thoughtco.com/welfare-reform-in-the-united-states-3321425 (дата звернення: 25.12.2023).