ТРАНСФОРМАЦІЯ СМЕРТНОСТІ ЗА СТАТТЮ В ЧОТИРЬОХ НАЙБІЛЬШИХ МІСТАХ УКРАЇНИ

Анотація

Традиційно в Україні зберігається значний розрив між тривалістю життя чоловіків та жінок, що формується за рахунок різниці у режимі смертності, в т. ч. внаслідок окремих причин. Це зумовлює актуальність дослідження особливостей смертності за причинами та статтю, їх змін у часі. Розуміння історичного зв’язку з минулим, аналіз динаміки рівнів та структури смертності є вкрай необхідним для розробки гендерно-орієнтованої соціальної політики. Мета роботи — здійснити аналіз рівнів і структури смертності чоловіків та жінок — мешканців чотирьох найбільших міст України (Києва, Харкова, Дніпропетровська (Дніпра) й Одеси) у 1923—1929 роках та 2019 році, та виявити відмінності структурних зрушень у царині смертності за основними причинами залежно від статі. Наукова новизна полягає у: підтвердженні даними вперше виконаного компаративного аналізу рівнів та структури смертності у чотирьох містах України у 1923—1929 рр. та у 2019 р. відмінностей трансформації (напряму та ступеня змін) за основними причинами смерті залежно від статі; виявленні явища зростання розриву смертності за статтю (як загальної, так і від окремих причин) у всіх досліджуваних містах. Інформаційною базою дослідження постали дані з видання «Смертність в 4-х найбільших містах УСРР у 1923—1929 рр.» та інформація з офіційної статистичної звітності Держстату України за 2019 р. у чотирьох містах України. При вивченні змін смертності за причинами і статтю використано методи: статистичний (розрахунок і аналіз демографічних коефіцієнтів, метод стандартизації), графічний. Враховано відмінності у формуванні статистичних даних у двадцятих роках ХХ ст. і розбіжності у кодуванні причини смерті у відповідності до чинних у різні періоди часу класифікацій причин смерті. Для адекватного порівняльного аналізу було обчислено стандартизовані за віком відповідні показники смертності у чотирьох найбільших містах України у 1926 р. та обчислено їх співвідношення за статтю.

Аналіз даних дослідження Ю. О. Корчака-Чепурківського й даних статистики смертності у сучасних метрополісах України дав змогу виявити відмінності трансформації смертності (напряму та ступеня змін) залежно від статі та причин смерті, а також проілюструвати зміни значущості основних причин у структурі смертності чоловіків і жінок. Відзначено прогресивне зрушення у вигляді зменшення значущості інфекційних та паразитарних хвороб (основної причини смерті у 1920-х роках). Зниження смертності внаслідок інфекційних та паразитарних хвороб для чоловіків і жінок було різним. Так, у середньому в усіх чотирьох містах спостерігалось зменшення стандартизованого показника для чоловіків майже в одинадцять разів, а жінок — у п’ятнадцять. Найменш виражені зрушення були характерні для Одеси, міста з найвищою серед всіх смертністю від інфекційних та паразитарних хвороб у 2019 р. Ступінь підвищення рівня смертності внаслідок хвороб системи кровообігу (основної причини смерті у 2019 р.) був різним у різних містах і для різної статі: найбільшим для чоловіків Дніпра (у 3,6 раза) та для жінок Харкова (у 2,8 раза), найменшим — для чоловіків Одеси (1,7 раза) та жінок-киянок (1,6 раза). У трьох досліджуваних містах рівні чоловічої смертності зростали більшою мірою, ніж жіночої, окрім Одеси (де смертність чоловіків від хвороб системи кровообігу зросла дещо менше ніж жінок). Виявлено явище зростання розриву смертності чоловіків та жінок у досліджуваних містах: різниця у рівнях загальної смертності від усіх причин збільшилась із приблизно 1,5 раза у 1924—1927 рр. до 1,7—1,9 раза у 2019 році. Максимальна відмінність спостерігалась за класом зовнішніх причин, однак у двадцятих роках ХХ ст. вона була меншою (близько 2,5 раза проти понад чотириразового у 2019 р. для всіх міст за винятком Дніпропетровська). Обґрунтована необхідність урахування виявлених гендерних відмінностей та усвідомлення чинників, які впливають на їх формування, при розробці та реалізації заходів соціальної політики загалом і політиці у сфері громадського здоров’я зокрема на рівні державної та місцевої влади, спрямованих на зниження рівня смертності населення (насамперед передчасної смертності чоловіків).

Література

1. Корчак-Чепурківський Ю. Смертність в 4-х найбільших містах УСРР у 1923—1929 рр. Київ: ВУАН, 1930. 96 с.
2. Global report on urban health: equitable, healthier cities for sustainable development. World Health Organization & UN-Habitat, 2016. 240 р. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/204715 (дата звернення: 16.06.2021).
3. Населення України за 2019 рік. Демографічний щорічник. Державна служба статистики України. Київ, 2020. URL: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/10/zb_nas_2019.pdf (дата звернення: 06.07.2021).
4. Revision of the European Standard Population. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. 121 p.
5. Повна міжнародня номенклятура й клясифікація хвороб та причин смерти / За ред. О. В. Корчака-Чепурківського; Центральна статистична управа УСРР. Друге вид., випр. та доп. Харків: Держтрест «Харполіграф». Третя друкарня ім. Фрунзе. 1929. 61 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0002073 (дата звернення: 06.07.2021).
6. Птуха М. В. Очерки по статистике населения. Москва, 1960. 460 с.
7. Zarulli V., Kashnitsky I., Vaupel J. W. Death rates at specific life stages mold the sex gap in life expectancy. Proceedings of the National Academy of Sciences 118. 2021. http://doi:10.1073/pnas.2010588118
8. Корчак-Чепурковский А. В. Изменение смертности в г. Киеве со времени введения в нем канализации. Доклад 5-му водопроводному съезду в Киеве марте месяце 1901 г. Киев, 1902.
9. Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002–2019 рр.: кол. моногр. / за ред. О. М. Гладуна; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи. Київ, 2020. 174 с.
10. Родионова Л. А., Копнова Е. Д. Гендерные и региональные различия в ожидаемой продолжительности жизни в России. Вопросы статистики. 2020. № 27 (1). С. 106—120. https://doi.org/10.34023/2313-6383-2020-27-1-106-120
11. Андреев Е. М. Смертность мужчин в России. Вопросы статистики. 2001. № 7. С. 27—33.
12. Shchur, A. Cities of over a million people on the mortality map of Russia. Демографическое обозрение, 2019. № 5 (5). С. 64—84. https://doi.org/10.17323/demreview.v5i5.10179
13. Cullen M. R., Baiocchi M., Eggleston K., Loft us P., Fuchs V. The weaker sex? Vulnerable men, resilient women, and variations in sex differences in mortality since 1900 (No. w21114). National Bureau of Economic Research. 2015. https://doi.org /10.3386/w21114
14. Рингач Н. О. Смертність у метрополісах України: історичні паралелі з дослідженням Ю. О. Корчака-Чепурківського. Статистика України. 2021. № 1. С. 47—57.
15. Андреев Е. М., Дарский Л. Е., Харькова Т. Л. Демографическая история России: 1927—1959. Москва: Информатика, 1998. 187 с.
16. Water and sanitation: data and statistics. In: WHO/Europe [website]. Copenhagen: WHO Regional Offi ce for Europe; 2021. URL: https://www.euro.who.int/en/health-topics/environment-and-health/water-and-sanitation/data-and-statistics (дата звернення: 20.06.2021).
17. Fink G., Hill K. Urbanization and child mortality – Evidence from the demographic and health surveys. 2013. URL: http://globalhealth2035.org/sites/default/fi les/workingpapers/ urbanization-and-child-mortality.pdf (дата звернення: 06.07.2021).
18. Crime Index by City 2020 [website]. URL: https://www.numbeo.com/crime/rankings.jsp?title=2020-mid (дата звернення: 16.07.2021).
19. Copenhagen Consensus of Mayors Healthier and happier cities for all. А transformative approach for safe, inclusive, sustainable and resilient societies. WHO Regional Office for Europe. 2018. 14 р. URL: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_fi le/0003/361434/consensus-eng.pdf?ua=1 (дата звернення: 16.07.2021).