ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ БАЛКАНСЬКИХ КРАЇН УНАСЛІДОК ВОЄН

Анотація

З погляду на сучасний стан, в якому опинилась Україна через російсько-українську війну, виникає багато питань щодо можливості оцінити демографічні втрати внаслідок цієї війни. Корисною підготовкою для апробації методологічної бази щодо майбутніх розрахунків є дослідження демографічних втрат країн Західних Балкан під час найновіших воєн у цьому регіоні. Отже, актуальним на даний час є дослідження специфіки використання загальних методологічних підходів визначення втрат до умов конкретної соціальної катастрофи; оцінка демографічних втрат республік колишньої Югославії внаслідок балканських воєн з урахуванням специфіки перебігу кризи та наявної інформаційної бази; визначення можливості застосування використаних підходів до оцінки демографічних втрат унаслідок російсько-української війни. Мета статті — спроба оцінити демографічні втрати республік колишньої Югославії внаслідок балканських воєн. Завданнями є аналіз наявних даних та досліджень щодо демографічних втрат і отримання їх власної оцінки. Науковою новизною є узагальнена інформація з різних джерел і дослідження специфіки її формування, авторська оцінка надсмертності та дефіциту народжень в окремих республіках колишньої Югославії. Для цілей аналізу авторами наведено хронологію подій на Західних Балканах кінця ХХ — початку ХХІ століть і визначено джерела інформації щодо втрат для кожної колишньої югославської республіки. Але, незважаючи на те, що у відкритому доступі можна знайти немало джерел, вони відрізняються і різноманіттям у даних, і методологією розрахунків, і неповнотою подання. У статті представлено узагальнену інформацію щодо кількості померлих унаслідок воєнних конфліктів на базі декількох аналітичних сайтів. Авторами визначено два підходи, згідно з якими можна розрахувати демографічні втрати: перший — оцінювання прямих і непрямих втрат, другий — використання рівняння демографічного балансу, коли оцінюється надсмертність та дефіцит народжень. У всіх наведених у статті ресурсах визначення втрат здійснюється за першим підходом, автори статті зробили спробу оцінити демографічні втрати за другим підходом. За цим підходом за даними Євростату вдалося визначити втрати тільки для трьох країн: Сербії, Словенії та Хорватії. По двох регіонах Євростат не надає демографічних даних у роки активних воєнних дій: по Боснії і Герцеговині за 1992—1995 рр., по Косово за 1998—2001 рр. У Македонії число втрат було невеликим, що робить недоцільним побудову гіпотетичної моделі, а Чорногорії вдалося взагалі уникнути війни. Отже, обидва підходи мають одну спільну проблему — відсутність надійної інформаційної бази. Тим не менш, розбіжності в оцінках втрат за двома підходами є природними через використання різних методологічних інструментів. Про те величина і причини великих відмінностей потребують додаткових досліджень. Слід зауважити, що оцінок прямих втрат існує доволі багато, спроб же оцінити надсмертність у окремих республіках колишньої Югославії авторам на момент дослідження не було відомо. Отримані оцінки потребують критичного аналізу та, у разі необхідності, уточнень. Перспективним напрямом є реконструкція (або уточнення) демографічної динаміки (особливо для Боснії і Герцеговини) з урахуванням довготривалих демографічних тенденцій.

ЛІТЕРАТУРА

1. The Toll of War. The Economic and Social Consequences of the Conflict in Syria. The World Bank. 2017. 148 р. P. 101. URL: https://www.worldbank.org/en/country/syria/publication/the-toll-of-war-the-economic-and-social-consequences-of-the-conflict-insyria (дата звернення: 11.11.2022).
2. Kugler T., Kang K. kook, Kugler J., Arbetman-Rabinowitz M., Thomas J. Demographic and Economic Consequences of Conflict. International Studies Quarterly. March 2013. 57. No. 1. P. 1—12. URL: https://www.jstor.org/stable/41804842 (дата звернення: 11.11.2022).
3. Jawad M., Hone T., Vamos E. P., Roderick P., Sullivan R., Millett C. Estimating indirect mortality impacts of armed conflict in civilian populations: panel regression analyses of 193 countries, 1990—2017. BMC Medicine. 2020. 18: 266. https://doi.org/10.1186/s12916-020-01708-5 (дата звернення: 11.11.2022).
4. Checchi F. Estimation of population mortality in crisis-affected populations. Guidance for humanitarian coordination mechanisms. October 2018. Department of Infectious Disease Epidemiology, Faculty of Epidemiology and Population Health. London School of Hygiene and Tropical Medicine. 23 р. URL: https://healthcluster.who.int/publications/m/item/estimation-of-population-mortality-in-crisis-affected-populations (дата звернення: 06.12.2022).
5. Judah T., Vracic A. The Western Balkans’ statistical black hole. The European Council on Foreign Relations. 02.05.2019. URL: https://ecfr.eu/article/commentary_western_balkans_statistical_black_hole_eu_enlargement/ (дата звернення: 16.11.2022).
6. Cutting the lifeline — Migration, Families and the Future of Kosovo. European Stability Initiative. 18.09.2006. URL: https://www.esiweb.org/publications/cuttinglifeline-migration-families-and-future-kosovo (дата звернення: 06.08.2023).
7. Цюрюпа М. Війна. У кн.: Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. Київ: Абрис, 2002. 742 с.
8. Davies S., Pettersson T., Öberg M. Organized violence 1989—2022 and the return of conflicts between states? Journal of Peace Research. 2023. Vol. 60. Iss. 4. https://doi.org/10.1177/00223433231185169 (дата звернення: 11.05.2023).
9. PRIO Battledeaths Dataset. URL: https://www.prio.org/data/1 (дата звернення: 10.2022).
10. Lacina B., Gleditsch N. P. Monitoring trends in global combat: A new dataset of battle European Journal of Population. 2005. Vol. 21(2—3). Р. 145—166. https://doi.org/10.1007/S10680-005-6851-6
11. Sarkees M. R., Wayman F. Resort to War: 1816—2007. Washington DC: CQ Press, 2010. URL: https://correlatesofwar.org/data-sets/COW-war/ (дата звернення: 15.10.2022).
12. Georgia Tech. Dr. Peter Brecke. URL: https://brecke.inta.gatech.edu/research/conflict/ (дата звернення: 15.10.2022).
13. War deaths. Nation Master. URL: https://www.nationmaster.com/country-info/stats/Military/War-deaths (дата звернення: 23.04.2023).
14. Zwierzchowski J., Tabeau E. The 1992-95 War in Bosnia and Herzegovina: Census-Based Multiple System Estimation of Casualties’ Undercount. Conference Paper for the International Research Workshop on ‘The Global Costs of Conflict’. The Households in Conflict Network (HiCN) and The German Institute for Economic Research (DIW Berlin). 1—2 February 2010, Berlin. URL: https://www.icty.org/x/file/About/OTP/War_Demographics/en/bih_casualty_undercount_conf_paper_100201.pdf (дата звернення: 10.2022).
15. War and Peace. Our World in Data. URL: https://ourworldindata.org/war-and-peace (дата звернення: 13.04.2024).
16. Совет Безопасности ООН. Резолюция 780 (1992), принятая на 3119-м заседании 6 октября 1992 года. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N92/484/42/PDF/N9248442.pdf?OpenElement (дата звернення: 15.10.2022).
17. Шимкевич К. О. Основні напрямки діяльності міжурядових та громадських організацій щодо подолання наслідків воєнних злочинів на теренах колишньої Югославії (1991—2008 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2015. Вип. 44. Том 2. С. 136—139.
18. Research and Documentation Center Sarajevo. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Research_and_Documentation_Center_in_Sarajevo (дата звернення: 25.12.2022).
19. New Atlas Documents Crimes in Bosnian War. Forum ZFD. URL: https://www.forumzfd.de/en/new-atlas-documents-crimes-bosnian-war (дата звернення: 25.12.2022).
20. Tokača M. The Bosnian book of the dead: human losses in Bosnia and Herzegovina 1991—1995. Sarajevo: Istrazivacko dokumentacioni centar, 2012. URL: http://www.mnemos.ba/ba/home/Download (дата звернення: 25.12.2022).
21. Guha-Sapir D., Van Panhuis W. G. Armed conflict and public health: A report on knowledge and knowledge gaps. Report commissionned by the Rockfeller Foundation, New York, USA. CRED, Brussels, 2002. URL: https://www.cred.be/node/287 (дата звернення: 15.10.2022).
22. Бомбардування Югославії силами НАТО. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Бомбардування_Югославії_силами_НАТО (дата звернення: 15.10.2022).
23. Ерман Г. Історія однієї дружби. Як Україна боролася за єдність Північної Македонії. BBC News Україна. 7 лют 2021. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55830089 (дата звернення: 17.10.2022).
24. Osamosvojitvena vojna. Slovenska vojska. URL: https://www.slovenskavojska.si/o-vojski/zgodovina/osamosvojitvena-vojna/ (дата звернення: 15.04.2023).
25. Guha-Sapir D., D’Aoust O. World Development Report 2011. Demographic and Health Consequences of Civil Conflict. Background Paper. World Bank. Open Knowledge October 2010. 47 р. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/9083 (дата звернення: 11.11.2022).
26. Population change — Demographic balance and crude rates at national level: Data Eurostat. https://doi.org/10.2908/DEMO_GIND (дата звернення: 14.11.2023).