СІМЕЙНА ПОЛІТИКА В ПОВОЄННИХ УМОВАХ: ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Борис Крімер Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України https://orcid.org/0000-0002-2103-6622

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2023.04.003

Ключові слова:

сімейна політика, соціальна політика, повоєнний розвиток

Анотація

Стаття присвячена вивченню досвіду реалізації сімейної політики в країнах, де відбувались воєнні дії на власній території та демографічна поведінка населення характеризується близькими до українських рисами. Актуальність обумовлена існуванням значних викликів для демографічного та соціально-економічного розвитку України, які загострились унаслідок російсько-української війни. Війна посилює депопуляцію на тлі падіння якості життя та збільшує міграційний відтік населення. Сімейна полі тика має потенціал для пом’якшення демографічних викликів. Вивчення досвіду її реалізації в країнах, що пройшли крізь важкі військові дії на власній території й мають подібне за демографічною поведінкою населення може сприяти формуванню бачення розвитку сімейної політики України. Найбільш співставними визначено випадки воєн та повоєнного відновлення Хорватії й Боснії та Герцеговини.

Метою запропонованої роботи є вивчення досвіду реалізації сімейної політики країн, що пройшли через війну на власній території, а також встановлення зв’язків між розвитком сімейної політики та динамікою народжуваності в цих країнах; й визначення можливостей реалізації їхнього досвіду в Україні. В роботі використано методи: порівняння, узагальнення та індукції, історичної аналогії та системного підходу, критичної оцінки наукових здобутків із відповідної проблематики, елементи графічного аналізу та порівняльно-правового аналізу, абстрактно-логічний метод. Використано масив статистичних індикаторів, сформований за матеріалами Євростату, OECD Family Database, World Bank Open Data, Агенції зі статистики Боснії та Герцеговини, тематичних наукових публікацій. Новизна роботи полягає у доповненні уявлень про можливості й наслідки реалізації сімейної політики в повоєнних умовах, а також про можливості використання в умовах повоєнного відновлення досвіду інших країн. Обґрунтовано, що розвиток сімейної політики країн Європи, які пережили воєнні дії на власній території, відбувався в умовах низького рівня фінансування, більшість запланованих інструментів не були реалізованими, задокументовані цілі щодо показників народжуваності (досить амбітні) досягнуті не були. Повоєнна інтенсивність народжуваності в більш економічно успішній Хорватії після спричинених війною коливань й наступного падіння стабілізувалась на більш високому рівні, ніж у біднішій Боснії та Герцеговині, хоча довоєнна ситуація була протилежною. Для розглянутих країн по сьогодні характерними є низький рівень фінансування сімейної політики, низький рівень охоплення дітей дошкільними закладами, відсутність значних виплат при народженні дитини, труднощі з можливостями матерів на ринку праці, поширення гендерних стереотипів. Розвиток сімейної політики в умовах повоєнного відновлення, в кінцевому рахунку, приводить до спроб комплексного розвитку сімейної політики з акцентом на послуги з догляду за дитиною, поширенням гендерної рівності та сприяння працюючим батькам.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Pobric A., Robinson G. M. Population ageing and low fertility: recent demographic changes in Bosnia and Herzegovina. Journal of Population Research. 2015. № 32(1). С. 23—43. URL: http://www.jstor.org/stable/43919963 https://doi.org/10.1007/s12546-014-9141-5 (дата звернення: 17.05.2023).
  2. Graovac M., Talan V. Recent marriage and childbearing trends in Croatia and Slovenia: A comparative review. Acta geographica Slovenica. 2021. № 61. С. 25—40. https://doi. org/10.3986/AGS.8596
  3. Krimer B. Effect of Recent Decades Wars on Fertility in Europe. Demography and social economy. 2015. № 1(23). С. 126—136. https://doi.org/10.15407/dse2015.01.126
  4. Frejka T., Gietel-Basten S. Fertility and Family Policies in Central and Eastern Europe after 1990. Comparative Population Studies. 2016. 41, 1. https://doi.org/10.12765/CPoS-2016-03
  5. Cipin I. Coping with Demographic Decline in Croatia and Bulgaria. Recent demographic trends and policy initiatives in Croatia. 2017. URL: https://croatia.fes.de/fileadmin/user_ upload/171107_Demografija_WEB.pdf (дата звернення: 11.07.2023).
  6. Krizic M. Demografska politika u Hrvatskoj u uvjetima suvremenih demografskih kretanja. 1996. URL: https://www.pilar.hr/wp-content/images/stories/dokumenti/zbornici/ 28/z_28_353.pdf (дата звернення: 10.07.2023).
  7. Sobotka T., Matysiak A., Brzozowska Z. 2020. Policy responses to low fertility: How effective are they? https://doi.org/10.13140/RG.2.2.36394.16329
  8. Sobotka T., Berghammer C. Demography of family change in Europe. 2021. https://doi.or g/10.4337/9781788975544.00019
  9. Dobrotić I. Parenting in Croatia — reconciliation of work and family life. 2013. https:// doi.org/10.13140/RG.2.2.11243.13605
  10. National Development Strategy Croatia 2030, Policy Note: Family Policies. 2019. URL: https://hrvatska2030.hr/wp-content/uploads/2020/10/Familiy-policies.pdf (дата звернення: 17.05.2023).
  11. Obradovic N. Social protection reform in Bosnia and Herzegovina during the crisis. Revija za socijalnu politiku. 2006. № 23. С. 121—136. https://doi.org/10.3935/rsp.v23i1.1282
  12. Human Development Index (HDI). UNDP. 2022. URL: https://hdr.undp.org/data-center/ human-development-index#/indicies/HDI (дата звернення: 17.06.2023).
  13. World Bank national accounts data, and OECD National Accounts data files. World Bank Group. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?locations=MKBA-RS-HR (дата звернення: 09.07.2023).
  14. Pezer M., Urban I., Leventi Ch. Local social benefits in Croatia. Ekonomski pregled. 2022. Vol. 73. № 1. https://doi.org/10.32910/ep.73.1.3
  15. Nacionalna populacijska politika. Hrvatski sabor. 2006. № 132/2006. URL: https://narodnenovine.nn.hr/clanci/sluzbeni/2006_12_132_2957.html (дата звернення: 17.06.2022).
  16. European Commission staff working document: Bosnia and Herzegovina, Report. 2022. Brussels. SWD(2022) 336 final URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/ PDF/?uri=CELEX:52022SC0336 (дата звернення: 17.05.2023).
  17. De Henau J., Mojsoska-Blazevski N. Investing in free universal childcare in North Macedonia: Policy options and recommendations. UN Women in North Macedonia. 2020. URL: https://eca.unwomen.org/en/digital-library/publications/2020/02/investing-in-freeuniversal-childcare-in-north-macedonia (дата звернення: 10.05.2023).
  18. First National Conference on Family. Serbia. 2023. URL https://www.unicef.org/serbia/en/press-releases/first-national-conference-family-2023 (дата звернення: 17.12.2022).
  19. Stokić P. Serbia: New Law on Financial Support for Families with Children, ESPN Flash European Social Policy Network (ESPN). 2021. № 52. Brussels: European Commission. URL: https://ec.europa.eu/social/BlobServlet?docId=24724&langId=en (дата звернення: 12.06.2023).

Біографія автора

Борис Крімер, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України

канд. екон. наук, старш. наук. співроб

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-08

Як цитувати

Крімер, Б. (2024). СІМЕЙНА ПОЛІТИКА В ПОВОЄННИХ УМОВАХ: ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ. Демографія та соціальна економіка, 54(4), 3–20. https://doi.org/10.15407/dse2023.04.003

Номер

Розділ

Демографічні процеси