НАСКІЛЬКИ ТИМЧАСОВИМ Є ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ: ПРИКЛАД ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ З КОЛИШНЬОЇ ЮГОСЛАВІЇ

Анотація

Близько 5 млн українців, змушених рятуватися від агресії Російської Федерації, користуються тимчасовим захистом в європейських державах. Юридичною підставою для його надання є Директива, ухвалена ЄС в 2001 р. на основі досвіду, отриманого внаслідок масового прибуття біженців війни з колишньої Югославії в дев’яності роки минулого століття. Тому при дослідженні перспектив перебування за кордоном та повернення вимушених користувачів тимчасового захисту як важливої складової по воєнного відновлення України, попри усвідомлення умовності будь-яких історичних аналогій, корисним є аналіз того, що відбувалося з біженцями війни з Югославії після завершення активних бойових дій на Балканах, що й є метою цієї статті. У процесі її досягнення застосовані історичний та порівняльний методи, як і інші методи наукового пізнання. Беручи до уваги значний масив літератури, присвяченій вимушеним переміщенням в Югославії, активній аналітично-дослідницькій роботі з вивчення становища українських переміщених осіб за кордоном, зазначимо, що порівняльний підхід до аналізу цих двох феноменів не застосовувався, що і обумовлює новизну пропонованої роботи. В результаті зроблено кілька важливих висновків. По-перше, захист, яким користуються українці в Європі, є тимчасовим і відміна або завершення терміну його дії можуть бути раптовими і для біженців неочікуваними. Це може призвести до непідготовленого повернення або ризику опинитися за кордоном у неврегульованій правовій ситуації. По-друге, після припинення тимчасового захисту становище українців у різних державах може кардинально відрізнятися залежно від того, чи зацікавлена країна перебування у наданні переміщеним особам статусу постійних мешканців, чи ні. По-третє, вирішуючи питання щодо подальшої долі біженців війни країни перебування, звичайно, братимуть до уваги гуманітарні міркування, проте найвірогідніше застосовуватимуть прагматичний селективний підхід, тобто надаватимуть статус постійного мешканця насамперед тим біженцям, які успішно інтегрувалися, не є тягарем, а, навпаки, додатковим ресурсом для розвитку країни. Тобто політика країн перебування, як і ситуація в Україні та особисті обставини конкретних біженців, буде важливим чинником повоєнної репатріації вимушених мігрантів, її інтенсивності та строків. У зв’язку з цим зовнішньополітична складова міграційної політики держави, обговорення та спільне із зарубіжними державами розроблення заходів сприяння поверненню та реінтеграції переміщених осіб, має бути значно активізована.

ЛІТЕРАТУРА

1. Council Directive 2001/55/EC of 20 July 2001 on minimum standards for giving temporary protection in the event of a mass influx of displaced persons and on measures promoting a balance of efforts between Member States in receiving such persons and bearing the consequences. Official Journal of the European Communities. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2001:212:0012:0023:EN:PDF (дата звернення: 20.12.2022).
2. Council Implementing Decision (EU) 2022/382 of 4 March 2022 establishing the existence of a mass influx of displaced persons from Ukraine within the meaning of Article 5 of Directive 2001/55/EC, and having the effect of introducing temporary protection. European Migration Law. URL: https://www.europeanmigrationlaw.eu/en/articles/news/council-o-the-eu-implementing-decision-temporary-protection-ukraine.html (дата звернення: 20.12.2022).
3. Dzubur M. Temporary Protection Status: A Yugoslavian Precedent. Indiana Journal of Global Legal Studies. Vol. 27. Iss. 2. Art. 9. URL: https://www.repository.law.indiana.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1738&context=ijgls https://doi.org/10.2979/indjglolegstu.27.2.0391
4. Revidirana strategija Bosne і Hercegovine za provedbu Aneksa VII Dejtonskog mirovnog Bosna i Hercegovina Ministarstvo za ljudska prava i izbjeglice. Bosnia and Herzegovina Ministry for Human Rights and Refugees. URL: https://www.vladars.net/sr-SP-Cyrl/Vlada/Ministarstva/mirl/Documents/revidirana+strategija+bosne+i+hercegovine.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
5. Čukur M., Magnusson K., Molander J., Skotte H. Returning Home: An Evaluation of Sida’s Integrated Area Programmes in Bosnia and Herzegovina. Sida Evaluation. URL: https://www.sida.se/en/publications/returing-home-an-evaluation-of-sidas-integratedarea-programmes-in-bosnia-and-herzegovina (дата звернення: 20.12.2022).
6. Koser Kh., Walsh M., Black R. Temporary Protection and the Assisted Return of Refugees from the European Union. International Migration. Vol. 37(3). URL: https://library.fes.de/libalt/journals/swetsfulltext/6222616.pdf (дата звернення: 20.12.2022). https://doi.org/10.1111/1468-2435.00082
7. Council resolution of 25 September 1995 on burden-sharing with regard to the admission and residence of displaced persons on a temporary basis (95/C 262/01). Council of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX %3A31995Y1007 %2801 %29 (дата звернення: 20.12.2022).
8. Council Decision 96/198/JHA of 4 March 1996 on an alert and emergency procedure for burden-sharing with regard to the admission and residence of displaced persons on a temporary basis. Council of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/en/ALL/?uri=CELEX:31996D0198 (дата звернення: 20.12.2022).
9. Mitrovic O. Used during the Balkan crises, the EU’s Temporary Protection Directive may now be a solution to Europe’s refugee emergency. The London School of Economics and Political Science. URL: https://blogs.lse.ac.uk/europpblog/2015/12/22/the-eustemporary-protection-directive-as-a-solution-to-europes-refugee-crisis/ (дата звернення: 20.12.2022).
10. The General Framework Agreement for Peace in Bosnia and Herzegovina. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/e/0/126173.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
11. Богдан Т. Як стимулювати повернення українців з-за кордону після війни. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/20/687244/ (дата звернення: 12.2022).
12. Шемкевич К. Проблеми югославських біженців та переселенців. Commons. URL: https://commons.com.ua/uk/problemi-yugoslavskih-bizhenciv-ta-pereselenciv (дата звернення: 20.12.2022).
13. Valenta M., Strabac Z. The dynamic of Bosnian refugee migrations in 1990s, current migration trends and future prospects. Refugee Survey Quarterly. Vol. 32(3). Р. 1—22. URL: https://www.jstor.org/stable/45054962#metadata_info_tab_contents (дата звернення: 20.12.2022). https://doi.org/10.1093/rsq/hdt013
14. The Sustainability of ‘Voluntary Assisted Return’: The Experience of the Balkans. Issued by the Development Research Centre on Migration, Globalisation and Poverty. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/media/57a08cc740f0b652dd00155a/SustainableReturnBalkans.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
15. Germany Returns Bosnians. Migration News. November 1996. Vol. 3. N. 11. URL: https://migration.ucdavis.edu/mn/more.php?id=1077 (дата звернення: 20.12.2022).
16. Black R., Collyer M., Somerville W. Pay-to-Go Schemes and other Noncoercive Return Programs: Is Scale Possible? Washington, DC: Migration Policy Institute. URL: https://www.migrationpolicy.org/sites/default/files/publications/pay-to-goprograms.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
17. Koser Kh., Black R. Limits to Harmonization: The “Temporary Protection” of Refugees in the European Union. International Migration. Vol. 37(3). URL: https://library.fes.de/libalt/journals/swetsfulltext/6222616.pdf (дата звернення: 20.12.2022).  https://doi.org/10.1111/1468-2435.00082
18. Bastaki J. Temporary Protection Regimes and Refugees: What Works? Comparing the Kuwaiti, Bosnian, and Syrian Refugee Protection Regimes. Refuge: Canada’s Journal on Vol. 34(2). Р. 73—84. URL: https://www.jstor.org/stable/48648706#metadata_info_tab_contents (дата звернення: 20.12.2022). https://doi.org/10.7202/1055578ar
19. Hageboutros J. The Bosnian Refugee Crisis A Comparative Study of German and Austrian Reactions and Responses. URL: https://works.swarthmore.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1011&context=swarthmoreirjournal (дата звернення: 20.12.2022). https://doi.org/10.24968/2574-0113.1.12
20. Franz B. Returnees, Remittances and Reconstruction: International Politics and Local Consequences in Bosnia. URL: http://blogs.shu.edu/journalofdiplomacy/files/2012/05/07-Franz_Layout-1.pdf (дата звернення: 20.12.2022).
21. Косаревич С. Післявоєнна відбудова Боснії і Герцеговини. Центр Дністрянського. URL: https://dc.org.ua/news/reconstruction-bosnia (дата звернення: 20.12.2022).
22. Данилишин Б. Як відновлювати економіку після війни. Програмна відбудова Боснії та Герцеговини: уроки для України. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/510994_yak_vidnovlyuvati_ekonomiku_pislya.html (дата звернення: 20.12.2022).
23. Žila O. After Coming Home: Forms and Meanings of Return in Dayton’s Bosnia and Glasnik Etnografskog instituta. Vol. 67(3). Р. 523—543. https://doi: 10.2298/GEI1903523Z (дата звернення: 20.12.2022).
24. World Bank. Data. URL: https://data.worldbank.org/indicator/BX.TRF.PWKR.DT.GD.ZS (дата звернення: 20.12.2022).