МІГРАЦІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

Міграційна проблематика потребує ширшого розкриття у фундаментальних дослідженнях. Одним із важливих завдань є конкретизація понятійно-термінологічного апарату дослідження міграції та усунення дискусій у міграційному тезаурусі, зокрема щодо змісту міграції як форми мобільності. Метою статті визначено обґрунтування змісту міграційної мобільності населення як фундаментальної економічної категорії, що формує теоретичні основи міграційних досліджень з виокремленням нової науки міграціології. Наукова новизна полягає в аргументації базових положень міграціології та конкретизації її міграційного тезаурусу в частині специфікації змісту міграційної мобільності. Методологічною основою дослідження стали діалектичний підхід, абстрактно-логічний метод, метод систематизації й узагальнення, застосування яких дало змогу сформулювати базові положення міграціології та уточнити її понятійно-термінологічний апарат. Формування міграціології підтверджують висновки провідних економістів і демографів. Міграціологія акумулює знання, підходи до аналізування та практичні рекомендації з питань регулювання міграції. Зважаючи на складність природи міграції, міграціологія формується як наука — міждисциплінарний синтез на перетині соціоекономіки, демографії, просторології і регіоналістики. Проблематика досліджень міграціології розвиває напрями: фундаментальної міграціології, яка, базуючись на міграційних теоріях, концептах, принципах, міграційній термінології, визначає засадничі положення щодо розуміння міграції в індикаторно-факторному комплексі; аналітичної міграціології, що розкриває методологію аналізування міграції з погляду причин, стану, тенденцій; міграційної кваліології, яка акцентує на методології кількісно-якісної оцінки впливу міграції на різні явища і процеси. Основними галузями знань міграціології визначено економічну, демографічну, соціальну і політичну, результати досліджень їх цілісно розкривають можливості вирішення міграційної проблеми на шляху забезпечення позитивної наслідковості для людини, суспільства й держави.

Розвиток міграційних досліджень потребує поглиблення й осучаснення методології аналізування міграції з коректним застосуванням термінології. У міграційному тезаурусі існує низка схожих за змістом понять, кожне з яких має специфіку. Беручи до уваги термінологічні протиріччя, у статті узагальнено основні підходи до розуміння міграції — як явища, процесу, системи, ознаки і форми мобільності. Багатоаспектність поняття міграційної мобільності населення піднімає наукову і практичну цінність його дослідження. У зв’язку з цим розкрито зміст міграційної мобільності, конкретизовано її просторово-часові, причинні і наслідкові характеристики в контексті впливу на розвиток людського потенціалу, та вказано на перспективність удосконалення методичних підходів до аналізування мобільності молоді.

ЛІТЕРАТУРА

1. Садова У. Я. Міграція в умовах трансформації регіональних ринків праці України: механізми регулювання. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2019. 263 с.
2. Бортник Н. П., Мороз Н. С. Міграціологія як наука про кількісно-якісні показники міграції населення. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2016. № 850. С. 9—15.
3. Петрова Я. В. Теоретичні моделі дослідження міграційних процесів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2014. № 1101. Вип. 32. С. 56—64.
4. Вербовий М. В. Феномен міграціології як окремого інтердисциплінарного наукового напряму. International relations. Part «Economic sciences». 2018. № 15. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3508 (дата звернення: 14.05.2021).
5. Баланюк Д. М. Стратегія міграційної політики в період національно-державного будівництва: автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02. Одеса, 2009. 20 с.
6. Денисенко М. Б., Ионцев В. А., Хорев Б. С. Миграциология. Москва, 1989. 96 с.
7. Кондратьєв Я. Ю., Римаренко Ю. І., Олефір В. І. Основи міграцієзнавства. Інститут держави і права НАН України. Київ, 2000. 424 с.
8. Малиновська О. А. Міграційні дослідження радянського періоду та їх вплив на сучасне міграцієзнавство в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2013. № 2. С. 156—166. https://doi.org/10.15407/dse2013.02.156
9. Стадницький Ю. І. Просторологія: наука про просторові аспекти ефективності. Нау ковий вісник Ужгородського університету. Cерія: Економіка. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2016. Вип. 1 (47). С. 18—22.
10. Степура Т. М. Розвиток людського потенціалу в умовах квалітизації економіки України: дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.07. Вінниця, 2021. 608 с.
11. Гайдуцький А. П. Міграноміка ХХІ століття. Дзеркало тижня. 7—13 жовт. № 1162. URL: https://zn.ua/ukr/macrolevel/migranomika-hhi-stolittya-256261_.html (дата звернення: 01.06.2021).
12. Малиновський В. Я. Українська політична регіоналістика в контексті сучасних суспільно-політичних викликів. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2017. № 2 (33). С. 95—104. https://doi.org/10.21564/2075-7190.33.109728
13. Студенніков І. Регіоналістика і регіонознавство: проблеми методології та категоріального апарату. Регіональна історія України. 2007. Вип. 1. С. 67—78.
14. Лібанова Е. М., Позняк О. В. Зовнішня трудова міграція з України: вплив COVID-19. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 4. С. 25—40. https://doi.org/10.15407/dse2020.04.025
15. Рыбаковский Л. Миграция населения. Три стадии миграционного процесса. Москва, 2001. 114 с.
16. Заславская Т. И. Трудовая мобильность как предмет экономико-социологического исследования. Новосибирск, 1974. 256 с.