ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В ОПЛАТІ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Анотація

Подальша соціалізація ринку праці України потребує активізації трудової інклюзії, яка відображає процес збільшення участі жінок у суспільно-корисній діяльності шляхом створення умов реалізації їх трудового потенціалу, в т.ч. за рахунок забезпечення рівної оплати за працю рівної цінності, що і визначило мету даної публікації — формування пропозицій щодо інституційного забезпечення дотримання принципу «рівна оплата за працю рівної цінності» в Україні на основі аналізу гендерного розриву в оплаті праці та з урахуванням прогресивного зарубіжного досвіду інституційного забезпечення гендерної рівності в оплаті праці. Методичною основою стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії в контексті пошуку моделі гарантування гендерної рівності на ринку праці, інституційного забезпечення рівної оплати за працю рівної цінності; наукові досягнення зарубіжних та вітчизняних учених у напрямі ефективного використання трудового потенціалу жінок, дотримання принципів гідної праці для всіх. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові та специфічні методи: метод теоретичного узагальнення, логічного аналізу у процесі дослідження гендерного розриву; системний — для визначення підходу забезпечення гендерної рівності в оплаті праці з удосконаленням гендерної політики в Україні; порівняльного аналізу, синтезу та узагальнення — в частині дослідження методичних підходів до оцінювання праці з позицій гендерної рівності; методи статистичного аналізу — для оцінки гендерного розриву, в т.ч. в оплаті праці. Дістало подальшого розвитку інституційне забезпечення гендерної рівності в оплаті праці в Україні, що відповідає нормам Конвенції МОП № 100 «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності», з аналізом методичних підходів до виявлення дискримінації в оплаті праці та обґрунтуванням удосконалення нормативно-правового забезпечення гендерної рівності в оплаті праці. В процесі дослідження визначено слабкі позиції України, які збільшують кількість років щодо подолання гендерного розриву, що формує низку негативних наслідків для економіки України, серед яких втрата в обсягах ВВП, зменшення рівнів заощадження та купівельної спроможності. Реалізація принципів Конвенції МОП № 100 в Україні обумовлює удосконалення нормативно-правового забезпечення та формування комплексної системи роботи соціальних інституцій в царині зменшення гендерного розриву в оплаті праці. На основі вивчення зарубіжного досвіду наведено підходи та методи оцінювання праці з позицій гендерної рівності, які можуть бути застосовані в Україні. Сформовано рекомендації щодо формування інституційного забезпечення гендерної рівності в оплаті праці в Україні, що охоплюють виявлення дискримінації в оплаті праці на основі впровадження форм звітності, перевірок, звернень працівників; визначення методології та методики оцінювання рівної оплати за працю рівної цінності; створення спеціальних органів — інститутів, які будуть займатись цим питанням, або розширення функцій вже наявних; визначення системи санкцій для роботодавців, які порушують законодавство України в частині рівної оплати праці; узгодження нормативно-правового забезпечення стосовно визначення категоріального апарату та механізму дотримання принципу «рівне винагородження за працю рівної цінності»; проведення інформаційної кампанії стосовно захисту прав на рівну оплату за працю рівної цінності тощо.

Література

1. Global Gender Gap Report 2021. Insight report. March 2021 / World economic forum. 405 p. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2021.pdf (дата звернення: 02.06.2021).
2. Global Gender Gap Report 2020. Insight report / World economic forum. 371 p. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf (дата звернення: 06.06.2021).
3. Конвенція МОП № 100 «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_002#Text (дата звернення: 28.05.2021).
4. Герасименко Г. В. Гендерні проблеми на ринку праці України. Демографія та соціальна економіка. 2005. № 1. С. 178—185.
5. Костюченко Т. Гендерованість ринку праці. Порівняння кейсів України і Литви. ГО «Український центр європейської політики». 2019. 24 с.
6. Лібанова Е., Макарова О. Доступ жінок до ринку праці: ситуація сьогодення та можливості розширення / Матеріали національної тристоронньої конференції «Жінки на ринку праці України». К.‚ 1998.
7. Лопушняк Г. Гендерна диференціація оплати праці в Україні. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2019. № 9. С. 1—13.
8. Гендерна статистика України: сучасний стан, проблеми, напрямки удосконалення / Ю. Галустян, Г. Герасименко, О. Макарова. Запоріжжя: Друкарський світ, 2011.
9. Рудік О. М. Вирішення проблеми гендерного розриву в рівні заробітної плати: досвід ЄС. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2013. Вип. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2013_2_2
10. Скорик М. М. Гендерна дискримінація у доступі до праці й послуг: оцінка стану впровадження Україною антидискримінаційних Директив Ради ЄС. Аналітичне дослідження. Київ, Бюро соціальних та політичних розробок, 2017. 78 с.
11. Федькович Г., Поцюрко Р., Трохим І., Чумало М. Гендерна та вікова дискримінація на ринку праці в Україні: порівняльний аналіз законодавства, дослідження та моніторинг, досвід громадянського представництва. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. 104 с. 12. Офіційний сайт Державної служби статистики. URL: http://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 27.06.2021).
12. Збільшення зайнятості українських жінок до рівня зайнятості чоловіків забезпечило б 7 % зростання ВВП на рік / Центр економічної стратегії. Прес-центр УКМЦ 01.10.2019. URL: https://uacrisis.org/uk/73480-how-to-encourage-ukrianian-womento-get-employed (дата звернення: 10.06.2021).
13. Ориентированные на преобразования в гендерной сфере социально-экономические стратегии для содействия расширению прав и возможностей женщин и девочек в регионе ЕЭК. Организация Объединенных Наций. ECE/AC.28/2019/5. 24 с. URL: https://unece.org/fi leadmin/DAM/RCM_Website/ECE_AC.28_2019_5-r.pdf (дата звернення: 11.06.2021).
14. Женщины в экономике. Обзор международной и российской повестки. Март 2021. Тема выпуска: «Разрыв в оплате труда между мужчинами и женщинами» / Департамент многостороннего экономического сотрудничества Минэкономразвития России. URL: https://www.economy.gov.ru/material/fi le/65f53dfef144f6f6b43ea8529869 f52/101965562.pdf (дата звернення: 20.05.2021).
15. Заробітна плата у світі в 2018—2019 рр.: що ховається за гендерними розривами в оплаті праці. Міжнародне бюро праці. Женева: МБП, 2018 р. 154 c. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/wcms_783734.pdf (дата звернення: 02.06.2021).
16. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення: 05.06.2021).
17. Равная оплата труда. Вводное руководство / Группа технической поддержки по вопросам достойного труда и Бюро МОТ для стран Восточной Европы и Центральной Азии. Москва: МОТ, 2017. 114 с.
18. Руководство по проведению гендерного аудита. Методология гендерного аудита МОТ, основанного на принципе активного участия. Женева: Международное бюро труда, 2007. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-moscow/documents/publication/wcms_312703.pdf (дата звернення: 21.05.2021).
19. Сприяння рівності. Гендерно нейтральне оцінювання робіт щодо рівної оплати: поетапний посібник. — Міжнародне бюро праці. Женева: Міжнародна організація праці, 2009. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/publication/wcms_168926.pdf (дата звернення: 20.05.2021).
20. Best practices in EU countries. EU countries engage in fighting the gender pay gap on the national level. URL: https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights/gender-equality/equal-pay/best-practices-eu-countries_en (дата звернення: 08.06.2021).
21. Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року. Затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 634-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/634-2018-%D1%80#Text (дата звернення: 03.06.2021).