НЕРІВНІСТЬ ПЕРЕД ЛИЦЕМ СМЕРТІ ПІД ЧАС COVID-19 В УКРАЇНІ

Анотація

Якщо відбувається зниження смертності, це насамперед позначається на молодших вікових групах. Тому все більше смертей концентрується в старшому віці. Таким чином, у більш розвинених суспільствах люди стають «більш рівними перед обличчям смерті». Різке зростання смертності, як, наприклад, спричинене пандемією Covid-19, різною мірою зачіпає різні вікові групи населення. Тому актуальним є дослідження зміни нерівності в очікуваній тривалості життя в умовах раптового шоку. Метою цієї роботи є аналіз нерівності за очікуваною тривалістю життя в Україні у 2020—2021 рр. та порівняння її між країнами з різним рівнем смертності населення. Попередні дослідження нерівності очікуваної тривалості життя, спеціально присвячені Україні, або ті, що використовували дані щодо України, були проведені або стосуються доковідного періоду. Новизна цієї роботи полягає у вивченні динаміки показників, що характеризують нерівність очікуваної тривалості життя до і протягом двох років епідемії, за які є доступні дані. Використано демографічний метод побудови таблиць смертності та статистичні методи розрахунку показників варіації тривалості життя: коефіцієнт Джині, середню міжіндивідуальну різницю у віці смерті, середню кількість років утраченого життя, ентропію таблиці смертності, стандартне відхилення віку смерті, коефіцієнт варіації. Показники нерівності в очікуваній тривалості життя розраховано за статтю за період 1989—2021 рр. для України, Польщі, Швеції, Іспанії, Японії, Англії та Уельсу. Підтверджено, що середня очікувана тривалість життя загалом обернено пропорційно залежить від нерівності в таблиці життя. Виявлено, що під час шоків смертності, таких як пандемія Covid-19, це правило може порушуватися. Показано, що середня очікувана тривалість життя при народженні чоловіків та нерівність за тривалістю життя в Україні у 2020—2021 рр. зменшилися. Зокрема, середня міжіндивідуальна різниця в тривалості життя та нерівність тривалості життя зменшилися на 6,6—6,9 %. З іншого боку, майже всі показники нерівності жінок зросли. Найбільш чутливим виявився показник еластичності очікуваної тривалості життя (ентропія таблиці смертності), який збільшився до 4,9 %. Цікаво, що стандартне відхилення віку смерті для жінок в Україні зменшилося на 1,8 %. Встановлено, що пандемія Covid-19 вплинула на нерівність залежно від статі та досягнутого рівня смертності в країні до пандемії. Показники нерівності в Японії майже не змінилися. В Іспанії та Швеції показники нерівності зросли, а потім повернулися до попередньої тенденції до зниження. Наявні дані щодо Англії та Уельсу свідчать про продовження повільної тенденції до зростання нерівності.

REFERENCES

1. Levchuk, N. M., Luschik, L. V. (2019) . Inter-individual inequality in length of life in Ukraine. Demography and Social Economy, 2(36), 52—64. https://doi.org/10.15407/ dse2019.02.052
2. Vigezzi, S., Aburto, J. M., Permanyer, I., & Zarulli, V. (2022). Divergent trends in lifespan variation during mortality crises. Demographic Research, 46(11), 289—336. https://doi. org/10.4054/DemRes.2022.46.11
3. Aburto, J. M., & van Raalte, A. (2018). Lifespan Dispersion in Times of Life Expectancy Fluctuation: The Case of Central and Eastern Europe. Demography, 55, 2071—2096. https://doi.org/10.1007/s13524-018-0729-9
4. Shkolnikov, V. M., Andreev, E. M., & Beg un, A. Z. (2003). Gini coefficient as a life table function: Computation from discrete data, decomposition of differences and empirical examples. Demographic Research, 8(11), 305—358. https://doi.org/10.4054/DemRes. 2003.8.11
5. Tuljapurkar, S., & Edwards, R. D. (2011). Variance in death and its implications for modeling and forecasting mortality. Demographic Research, 24(21), 497—526. https://doi. org/10.4054/DemRes.2011.24.21
6. Vaupel, J. W., & Canudas Romo, V. (2003). Decomposing change in life expectancy: A bouquet of formulas in honor of Nathan Keyfitz’s 90th birthday. Demography, 40(2), 201—216. https://doi.org/10.1353/dem.2003.0018
7. Keyfitz, N., & Caswell, H. (2005). Applied M athematical Demography. Third edition. Springer. 555 p. https://doi.org/10.1007/b139042
8. van Raalte, A. A., & Caswell, H. (2013). Per turbation Analysis of Indices of Lifespan Variability. Demography, 50, 1615—1640. https://doi.org/10.1007/s13524-013-0223-3
9. Aburto, J. M., Francisco Villavicencio, F., B asellini, U., Kjærgaard, S., & Vaupel, J. W. (2020). Dynamics of life expectancy and life span equality. PNAS, 117(10), 5250—5259. https://doi.org/10.1073/pnas.1915884117
10. Zheng, Y., Chen, M., & Yip, P. S. (2021). A dec omposition of life expectancy and life disparity: comparison between Hong Kong and Japan. International Journal of Health Policy and Management, 10(1), 5—13. https://doi.org/10.15171/ijhpm.2019.142
11. Aburto, J. M., Kashyap, R., & Schöley, J. et al. (2021). Estimating the burden of the COVID-19 pandemic on mortality, life expectancy and lifespan inequality in England and Wales: a population-level analysis. Journal of Epidemiology and Community Health, 75, 735—40. https://doi.org/10.1136/jech-2020-215505
12. Databank of State Statistics Service of Ukraine (0 6 March 2023). http://db.ukrcensus. gov.ua/MULT/Dialog/statfile_c.asp
13. Human Mortality Database (2016). Berkeley: Univers ity of California; and Rostock, Germany: Max Planck Institute for Demographic Research. https://www.mortality.org/ Country/Country?cntr=UKR
14. Life table by sex and age. Year 1960—2022. SCB Sta tistical Database (02 April 2023). https://www.statistikdatabasen.scb.se/pxweb/en/ssd/START__BE__BE0101__BE0101I/ LivslangdEttariga/
15. Life expectancy tables of Poland 2021. GUS (30 Marc h 2023). https://stat.gov.pl/en/ topics/population/life-expectancy/life-expectancy-tables-of-poland-2021,2,15.html
16. Population mortality tables for Spain by year, sex, age and functions. INE (04 April 2023). https://www.ine.es/jaxiT3/Tabla.htm?t=27153
17. Hanada, K. (1983). A formula of Gini’s concentratio n ratio and its application to life tables. Journal of Japan Statistical Society, 13(2), 95—98. https://doi.org/10.11329/jjss 1970.13.95
18. Colchero, F. et al. (2016). The emergence of longevo us populations. PNAS, 113(48), E7681—E7690. https://doi.org/10.1073/pnas.1612191113
19. van Raalte, A. A, Sasson, I., & Martikainen, P. (2018 ). The case for monitoring life-span inequality. Science, 362(6418), 1002—1004. https://doi.org/10.1126/science.aau5811
20. Shevchuk, P. E. (2022). The Impact of COVID-19 on Mort ality and Life Expectancy in Ukraine in 2020—2021. Demography and Social Economy, 4(50), 23—45. https://doi. org/10.15407/dse2022.04.023
21. Neumayer, E., & Plümper, T. (2007). The gendered nature of natural disasters: The impact of catastrophic events on the gender gap in life expectancy, 1981—2002. Annals of the Association of American Geographers, 97(3), 551—566. https://doi.org/10.1111/j.1467-8306. 2007.00563.x
22. Meslé, F., & Vallin, J. with contributions from V. Shkolnik ov, S. Pyrozhkov, S. Adamets (2012). Mortality and Causes of Death in 20th-Century Ukraine. Springer. 279 p. https:// doi.org/10.1007/978-94-007-2433-4
23. Rudnytskyi, O., Levchuk, N., Wolowyna, O., Shevchuk, P., & K ovbasiuk (Savchuk), A. (2015). Demography of a man-made human catastrophe: The case of massive famine in Ukraine 1932—1933. Canadian Studies in Population, 42(1—2), 53—80. https://doi. org/10.25336/P6FC7G
24. Hiam, L. et al. (2018). Why is life expectancy in England and W ales ‘stalling’? Journal of Epidemiology and Community Health, 72, 404—408. https://doi.org/10.1136/jech2017-210401